На Старовижівщині розкопали князівський монастир, але доки держава знайде гроші на дослідження, кримінальні «слідопити» можуть усе розікрасти.
Фахівці ДП «Волинські старожитності» Інституту археології Національної академії наук України розповідають: іще 2011 р. вони взялися обстежити стіжкове городище на лівому березі р. Прип’ять, що біля с. Яревище Старовижівського р-ну.
Тоді в урочищі Монастирсько археологам вдалося виявити потужний культурний шар 15-16 ст. І тоді ж місцеві жителі підказали: на обстежуваній місцині міг колись стояти монастир Вознесіння Господнього.
Історичні довідки підтверджують: цей монастир був заснований князем Олександром Сангушком іще 1444 р. Першим настоятелем став рідний брат князя (цей чоловік прийняв чернечий постриг і під іменем Іоаким присвятив себе служінню Богу). А сам монастир активно діяв більше трьох століть. Далі був занепад. А в 60-х роках ХХ ст. атеїстична влада взагалі перетворила культову споруду на колгоспний склад.
Та ось у вересні нинішнього року «Волинські старожитності» вкотре організовують на Старовижівщині експедицію, аби провести скрупульозні розвідки з пошуку місця розташування середньовічного монастиря в с. Яревище Кримненської сільської ради.
До такого кроку їх підштовхнув не лише науковий інтерес, а й тривожна інформація: пам’ятку нещадно руйнують «чорні археологи».
Як підтвердила історична розвідка, зацікавленість порушників (а також поява слідів жорстокої руйнації) цілком зрозуміла. Навіть за день пошуків спеціалісти «Волинських старожитностей» дослідили й розповіли: «В найперспективнішому місці, на західному краю підвищення було закладено траншею розмірами 1х10 м. На глибині 0,45 м від денної поверхні виявлено залишки стародавніх фундаментів завширшки близько 1м та завтовшки біля 10 см. Другою розвідковою траншеєю засвідчено наявність оборонного рову по периметру пагорба».
Під час вересневої експедиції вдалося також віднайти фрагменти середньовічної кераміки, перстень 15 ст., а також чимало старовинних монет: півгрош коронний Казимира IV Ягеллончика, півгрош коронний Олександра Ягеллончика, дводенарій Сигізмунда ІІ Августа, дводенарій Рудольфа ІІ Габсбурга Угорського, два соліди Яна Казимира) середньовічного часу та перстень XV ст.
Однак для більш ретельного дослідження залишків давнього монастиря і тих речей, котрі в ньому містилися, необхідно чимало часу й коштів. Так само, як і на охорону історичної пам’ятки. А державної підтримки, як завжди, бракує. Навіть вереснева експедиція була профінансована меценатами.
Словом, будемо зволікати – дочекаємося, що вже й досліджувати не стане чого.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Від редакції. А про ще одне місце унікальних археологічних знахідок стало відомо під час засідання кадрової комісії Громадської ради при облдержадміністрації. В. о. начальника Волинської митниці Юрій Мацібора, розповідаючи про перспективи розбудови з українського боку коштом ЄС МАПП «Устилуг – Зосін», зауважив, що нині роботи призупинено. Як виявилося, на нашому березі р. Західний Буг археологи знайшли артефакти, котрі підтверджують існування на крайньому заході області древніх цивілізацій. Тому будівництво законсервоване, а що буде з дослідженнями надалі, митниця не знає, бо це – не її компетенція.