«Золота зірка»
Героя України
Президент
України Володимир Зеленський вручив батькам Героя України Романа Букала
посмертну нагороду сина.Церемонія
відбулася 21 грудня 2023 року в Білій залі Героїв України в Маріїнському палаці
в Києві.
«Надзвичайна
честь – від імені всього нашого народу дякувати тим українцям, чия хоробрість
особлива й чиє ім’я – назавжди в історії нашої незалежності, – звернувся до присутніх Володимир Зеленський. – Ми відзначаємо
Героїв України – солдатів і матросів, сержантів і офіцерів, які виявилися
здатними на такий чин, що його вага впливає на життя держави, на моральний дух
наших воїнів і загальну силу України. Це люди, чия сміливість надихає. Це
воїни, які повелися в боях взірцево і які, не шкодуючи себе, проявили абсолютну
самовідданість – абсолютну вірність завданню боронити Україну та дбати про
побратимів. Я дякую кожному Герою! Дякую кожній родині, яка виховала таких
українців – таких справжніх Героїв України».
«Днями
минув скорботний рік, як смертю хоробрих поліг за Україну її вірний син, –
оператор групи спецпризначення команди бойових плавців старший матрос Роман
Букало, – повідомляє відділ
інформаційної діяльності, забезпечення взаємодії з органами місцевого
самоврядування та контролю Камінь-Каширської районної військової адміністрації.
– Юний захисник із міста Каменя-Каширського ще з 2014-го приєднався до лав
оборонців рідної землі, зокрема брав участь у боях за Луганський аеропорт. У 2022-му після
початку повномасштабного вторгнення ворога повернувся з Німеччини та поповнив
ряди ЗСУ, був учасником наступальної операції на Херсонському напрямку. Тепер
він – воїн небесного легіону».
Своїм
Указом Глава держави присвоїв краянину звання Герой України з удостоєнням
ордена «Золота Зірка» посмертно.
– Він був наймолодшим у нашому класі, але одним із тих,
хто вмів вести за собою колектив. Він був людиною-святом. Після школи ми разом
вступили у наше училище на маляра-штукатура. Активно займалися спортом, ходили
в спортзал та часто бігали. Шкідливі звички – табу. Вечорами збиралися в когось
у хаті за задушевними розмовами. Роман вже тоді дуже цінував життя й оточуючих
людей. Ніколи не ставив перед собою матеріальних цілей, хоча завжди без проблем
вмів підтримувати фінансову стабільність. Він завше спонукав нас ловити моменти
молодості: подорожувати, насолоджуватися краєвидами світу, займатися
самопізнанням. Він, зокрема, окрім ведення здорового способу життя, ще юнаком
почав цікавитися медициною, часто переглядав онлайн-тренінги з надання медичної
допомоги в екстремальних умовах. Вже тоді добре розумівся на зброї. Закінчивши
ВПУ, він одразу підписав контракт і вступив на військову службу, ще в 2013
році, – розповідає друг Романа та тепер уже також військовослужбовець Тарас
Зубач.
Роман
Букало вже з 2014 року воював на сході України в складі 80-ої окремої
десантно-штурмової бригади. Був оборонцем Луганського аеропорту, брав участь у
запеклих боях у районі Станиці Луганської тощо. Смерть неодноразово
підкрадалась до нього дуже близько: то влучання снаряду в кількох метрах від
нього, то потрапляння його групи у пастку противника під жорстоку вогневу
атаку. Дивом врятувався від загибелі у 2014 році, коли вагнерівці збили поблизу
Луганська Іл-76 із українськими десантниками. Тоді загинуло 49 осіб.
Камінь-каширець в останні хвилини перед вильотом пересів в інший літак.
Ризикував життям і тоді, коли викликався рятувати «загублених» побратимів і сам
вернувся витягати їх з оточеного й вщент зруйнованого ворогом аеропорту.
Тож
із закінченням контракту, з 2017-го, хлопець вирішує залишити фронт і хоч трохи
пізнати радість мирного життя.
Спочатку
шукав себе в різних професіях в Луцьку та Києві, потім поїхав працювати в
Німеччину. Однак як тільки почув, що рашисти бомблять міста по всій Україні,
одразу 24 лютого 2022-го вирушив додому. А вже за декілька днів у складі
добровольчого українського корпусу «Правий сектор» обороняв Київ, потім
охороняв аеропорт у Жулянах. Далі успішно пройшов відбір і підготовку до лав
Сил спеціальних операцій ЗСУ – підрозділу, куди потрапляє дуже малий відсоток
солдатів: лише високомотивовані, стресостійкі та досвідчені військові. Був
морським піхотинцем.
Поліг
захисник 17 грудня під час виконання завдання із визволення острова Великий
Потьомкінський на Херсонщині. Всього кілька днів залишалось до його дня
народження: 29 грудня йому виповнилося б 28 років…
Іванна
ГАЙДУЧИК.