Устилуг, Зимне, Овадне
Володимир-Волинського р-у, Велицьк, Люблинець та Голоби Ковельського, – ті
населені пункти, котрі вже зовсім скоро можуть стати центрами об’єднаних громад .
Підготовка документів, необхідних для подання на перевірку в
облдержадміністрацію, у них на стадії завершення. Про це стало відомо під час засідання регіональної робочої групи з підготовки проекту
Перспективного плану формування спроможних територіальних громад Волинської
області.
Засідання відбулося у відеоселекторному
режимі – про стан справ у районах та містах обласного значення доповідали
представники місцевої влади. Серед присутніх у залі – заступник голови
облдержадміністрації Сергій Кошарук, директор Офісу реформ у Волинській області
Анатолій Пархом’юк, голови райдержадміністрацій, сільські очільники, науковці. Участь у
роботі взяли також перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлєв,
секретар Луцької міської ради Сергій Григоренко (про причину візиту цих двох
гостей – згодом). Тож коротко проаналізуємо ситуацію.
Директор Офісу реформ Анатолій Пархом’юк нагадав, що у Перспективному плані, який
схвалили 25 червня під час позачергової сесії облради, – 74 громади. Не всі можна однозначно назвати самодостатніми і спроможними утримувати
лад на своїх територіях. Та й сам план важко назвати досконалим, бо коли
експерти розглядали територію нашої області винятково з тієї точки зору, як
самодостатність диктує Методика, то таких громад мало би бути усього 37. Але в Законі
України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» однозначно сказано,
що основне – бажання громади. Тож експерти його врахували, якщо це мало хоча б
мінімальне економічне підґрунтя. І розпочалася активна робота щодо об’єднання.
Хто раніше долучався чи не долучався – тепер включилися у процес.
– Іще одна проблема: не за горами місцеві вибори, – зазначив Анатолій
Пархомюк. – Буде чимало риторики, критики. Хотів би наголосити, що ми всі
свідомо маємо підходили до організації такої важливої роботи і розуміти, що політичних
тез, у тому числі щодо доцільності чи правильності цієї реформи, буде дуже
багато.
Тоді Сергій Кошарук запропонував членам робочої групи вислухати
представників кожного району.
Ми ж одразу скажемо про лідера адмінреформи в області. Володимир-Волинський
район – єдиний, де процес об’єднання у 3 із 5 громад, зазначених у
Перспективному плані, на стадії завершення підготовки документів. Лише у Березовичівській
та Зарічанській громадах щодо цього виникають певні питання.
Чимало роботи проведеноі в Ковельському районі, зокрема до обєднання готові
у Велицькій, Люблинецькій та Голобській громадах.
Всі шанси на швидкена швидке об’єднання має
і Берестечківська громада (Горохівський р-н, куди входить 23 населені пункти).
Але факт, що у цьому районі одразу після прийняття Перспективного плану стали
надходити пропозиції про внесення змін до нього.
Цікава (і навіть проблемна) ситуація виникла в Іваничівському р-ні.
По-перше, там ніяк не можуть вирішити питання утворення анклаву – це селище
Жовтневе, котре в особливому статусі у складі Нововолинська. А ще неприємніша
ситуація – у Павлівській громаді, котра мала всі шанси стати лідером об’єднавчого
процесу, а тепер виявилося – не зможе стати громадою, бо дві сільські ради
блокують процес. Проте в районі сподіваються, що питання вдасться вирішити.
І от у цьому – серйозна загроза: таким чином виявилося, що закон про
добровільне об’єднання захищає тих, хто… нічого не хоче робити. Бо ж незгода чи
затягування процесів однією сільською радою чи й навіть селом гальмує загальний
процес. Адже діє просте правило: згідно з Законом України «Про добровільне
об’єднання територіальних громад», цей процес відбувається добровільно.
Водночас усі види фінансової допомоги від держави громади отримують,
об’єднавшись лише за Перспективним планом. Наприклад: якщо відповідно до
Перспективного плану передбачено об’єднання 3-х громад, а об’єднаються лише 2,
то таке об’єднання має право на існування згідно з Законом «Про добровільне
об’єднання», але вони не зможуть отримати всі повноваження з розпорядження
фінансовими ресурсами, передбаченими ст. 64, 69, 101,103 Бюджетного Кодексу
України.
Певне затишшя поки – у Камінь-Каширському, Ківерцівському (за винятком
Цуманської та Олицької громад, де більш-менш зрозуміла та однозначна ситуація),
Локачинському, Старовижівському, Маневицькому районах. Незрозумілою лишається
ситуація у Шацькому, Любомльському, Турійському та Луцькому.
Щодо останнього згаданого – єдиного недотаційного в області Луцького
району, то виникає доволі серйозне обговорення. Саме з цього приводу, щоб
озвучити позицію стосовно ситуації довкола обласного центру Волині, прибули
представники влади Луцька.
Зокрема Сергій Григоренко так і зазначив: план – зовсім непродуманий, адже
за умови такого об’єднання Луцьк законсервується і втратить будь-які можливості
розвитку. Тож необхідно вносити зміни. І віднедавна влада міста активно
включилася у ці процеси. Вже розіслали письмові пропозиції довколишнім селам та
постійно спілкуються із Жидичинської громадою Ківерцівського р-ну, об’єднання з
котрою відкриє широкі можливості для подальших процесів.
Тільки от чому ця робота не розпочалася ще в лютому, коли Верховна Рада прийняла
закон про добровільність, чим відкрила шлях до об’єднання, незрозуміло.
Незворушним каменем спотикання у Рожищенському р-ні поки лишається питання,
хто стане адмінцентром у громаді – Доросині чи Щурин.
Експерти Офісу реформ вкотре наголосили: відтягувати процес немає
можливості. Хто хоче встигнути фінансову підтримку від державу – має працювати
вже й активно. Особливо – якщо виникає ситуація, де утворення нових громад
потребує внесення змін до плану.
На 14 серпня запланована чергова сесія облради, під час якої депутати могли
б розглянути пропозиції від громад, якщо б такі були.
У підсумку знову зійшлися на думці, що немає тих, хто проти реформи чи не
усвідомлює її необхідності у сучасних умовах. Тільки от чому, коли розмови
переходять у реальні дії, виникає безліч пересторог, незрозумілих причин та
якихось абсурдних пояснень з боку тих, хто мав би стати двигуном процесу?
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.