МГО
«Волинське братство» не лише схвалює рішення Конституційного Суду Республіки Польща,
але й закликає громадян України поділитися свідченнями про трагічні події
Другої світової війни як у Західній Україні, так і в східних воєводствах Польщі
на етнічних українських землях.
Новий рік вже у перші тижні приносить добрі звістки.
На Різдво Христове – відновлення релігійної незалежності українців, а
перед Водохрещем – звістка з Польщі, де 17 січня ц. р. Конституційний Суд
ухвалив дуже важливе рішення, котре має пряме відношення до України. Про що в
ньому йдеться?
Про такі закони Республіки Польща: про Інститут національної
пам’яті; про військові поховання та пам’ятники; про музеї; про колективну
відповідальність суб’єктів за дії, вчинені під загрозою кари.
Ці закони були піддані вивченню на предмет
відповідності Конституції Польщі. Подання вніс Президент РП Анджей Дуда.
Суд постановив: вирази «українські націоналісти», «українськими
націоналістами» є такими,що суперечать арт. 42, розд.1 Конституції РП.
Щодо Закону про Інститут Пам’яті Народової, то вираз
«Східна Малопольща» також суперечить Основному Закону сусідньої держави,
зокрема, з вимогами чіткості та недвозначності приписів права.
Не варто згадувати, що вищевказані законодавчі акти
на тривалий час ускладнили міждержавні стосунки сусідів. Хто слідкував за
процедурою ухвалення рішень у Сенаті чи Сеймі РП, міг пересвідчитися, що
засідання перетворювались із парламентської дискусії на гарячкувату суперечку,
хто матінку-Польщу більше любить, хто є найпалкішим патріотом, та ще й із
сьомого коліна. Слід відверто сказати, що і у нас часом зашкалює…
Президент України Петро Порошенко позитивно відгукнувся на вирок Конституційного Суду
РП. Кремлівська влада, очевидно промовчить, бо два роки голосила про «непримиримий
конфлікт» між поляками та українцями та шукатиме інші зачіпки. Щодо Президента Анджея Дуди, то його рейтинг нині є
найвищим серед усіх політиків. Як на мене, і через те, що не слідує сліпо
вимогам партії «Право і Справедливість», яка має більшість у парламенті, хоча
до неї і належить.
Чи все безхмарно у польському законодавстві у сфері
спільної історії? Ні, лишились згадки про геноцид, про Волинь, інше. За логікою
дій, тепер польські законодавці повинні змінити свої закони відповідно до
приписів Конституційного Суду. Отже, далі буде. 2019 р. і у них – виборчий.
Але, як казали древні – Sapienti sat, для розумного достатньо.
Тепер дещо про те, чого немає в законах. Сейм РП
прийняв Ухвалу про геноцид поляків на Волині на початку літа 2016 р. Верховна
Рада вже готувалася до відпустки, дипломати з когорти кар’єрних дипломатично
тримали паузу, керівник Волинської облради Ігор
Палиця звично був за межами держави, про тодішню облдержадміністрацію на
чолі з Володимиром Гунчиком і
згадувати не варто, а журналісти чекали оцінки політиків.
Саме тоді керівник Міжнародного громадського об’єднання
«Волинське братство» Данило Курдельчук
зібрав у себе в приміщенні Інюрколегії раду небайдужих товаришів. Не лише
вихідців із Волині. Прибули І. Заєць, І.
Драч, П. Мовчан, Г. Філіпчук. Навідався колишній посол України у Польщі Д. Павличко. Від МГО «Волинське братство»
– члени Ради О. Скіпальський, М. Сорока,
С. Шевчук, В. Набруско та інші. Від міжнародних юристів – проф. В. Василенко, від вчених-істориків –
професор В. Сергійчук із колегами,
прийшли і журналісти. За круглим столом було гаряче.
В результаті дискусії прийшли до наступних
висновків:
– провести прес-конференцію на Волині, в обласній
– підготувати два варіанти заяви з приводу ухвали
Прес-конференцію в м. Луцьку зібрав заступник голови
Заяву «Волинського братства» готували спільно. Зауваження,
Звичайно, найбільш значимою стала заява від
Цей документ тільки протягом 2-х днів підписали
За загальною згодою документ вирішили подати у
Як відреагував парламент, це тема окремої розмови (він
Тема так званої «Волинської трагедії» впродовж
Для «Волинського братства» було важливо видати
Отже, волинська громадськість зробила свій внесок в
Одного разу, подорожуючи по Польщі, я почув по радіо
«В політиці, як відомо, немає постійних друзів, є
Навзаєм!
Сергій
голова
На
P.S. Редакція сайту «Волинського
раді (доручено С. Шевчуку
Сейму про геноцид, одну публіцистично-емоційного характеру (доручено «Волинському
братству») та іншу – більш дипломатичну, академічного ґатунку (цю роботу взяв
на себе професор Володимир Василенко).
облради Роман Карп’юк. Він же, як
досвідчений освітянин, доповнив головний виступ Сергія Шевчука. Найбільший резонанс
від конференції був у «Волинській газеті», її очільник Володимир Данилюк і надалі висвітлював цю болючу тему. Інші
газетярі певний час очікували.
поради, пропозиції надали М. Сорока, М.
Новосад, В. Набруско і, звичайно, Д.
Курдельчук із О. Скіпальським.
Вона була оприлюднена в чисельних виданнях, а завдяки редактору збірників «Волинь
моя» М. Сороці – надрукована у 9-ому випуску.
громадських діячів України. Її підготував проф. В. Василенко, а збагатив переконливими історичними фактами проф. В. Сергійчук.
понад 100 відомих діячів науки, політики, дипломатії. А ще – громадські діячі,
історики, письменники, журналісти,тощо. Усіх не перерахувати, але прізвище Левка Лук’яненка згадати варто, як і Володимира Горбуліна.
вигляді звернення до Верховної Ради України. Його текст – теж у 9-му числі
збірника «Волинь моя».
розійшовся на канікули). Але потім спромігся на заяву-звернення до польських
парламентарів дуже пацифістського змісту.
наступних років неодноразово висвітлювалась в статтях С. Шевчука та О. Скіпальського.
«Сіль» Волинської землі проявлялась у чисельних наукових роботах В. Сергійчука, естафету перейняли
молоді науковці Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки у Луцьку. Та
й дипломати, як нам здалося, не стали чекати вказівок із МЗС, а проявляли свою
власну позицію.
книги-спогади очевидців трагічних подій. Наслідуючи приклад Миколи Жулинського та Ярослава Федорчука, видали свої книги
за нашим сприянням сім’я Яблонських,
волинський письменник Йосип Струцюк.
Як не згадати і працю Володимира В’ятровича
та інших?
справу утвердження історичних справедливостей. Не усіх, звичайно, бо минувшина
Великої Волині, як і Галичини, насичена добрими і сумними подіями. Та давати
оцінку їм правомірно, в першу, чергу місцевим мешканцям.
виступ свого колеги-польського парламентарія Яна Бири з м. Замостя, що недалеко від кордону. Він сказав
таке:
постійні інтереси. Так от, наш постійний інтерес і полягає в добросусідських
стосунках із Україною».
ШЕВЧУК,
МГО «Волинське братство».
фото з архіву «Волинської газети»: під час прес-конференції в м. Луцьку, 2016
р.
братства» буде вдячна за висловлену з цього приводу думку, а також за спогади
родичів чи розповіді очевидців тих складних і непростих історичних подій, які
відбувались на Волині під час Другої світової війни (навести історії своїх
родин, забуті документи тощо). Адреса електронної пошти:
volyniany_bratstvo@ukr.net.