Не свідчи неправдиво проти ближнього…

Ми не завжди обачні не тільки в своїх ділах, але й словах. Наслідки ж іноді можуть бути якщо не трагічними, то драматичними. Декого необдумане (може й зумисне) слово може вивести з рівноваги та вибити з робочого ритму. Щось подібне довелося почути від директора ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» Ростислава Новосада, з яким спілкувалися на початку цього тижня і на якого міські чиновники намагаються «повісити» всі свої негаразди та недопрацювання, не бажаючи бачити явних здобутків одного з найуспішніших підприємств України. З детальним змістом розмови ми обов’язково ознайомимо своїх читачів в наступному номері. Цього разу зробимо коротенький її виклад у кінці публікації, мова в якій про ті запахи, які поширюються містом і які дратують людей.

Електронні засоби масової інформації поширили з цього приводу різну інформацію. В одній з них ідеться про те, що Луцька міська рада звернулася до прокуратури Волинської області щодо проведення досудового розслідування у зв’язку зі скаргами мешканців Луцька на жахливий сморід, масове погіршення стану здоров’я та нестерпні умови життя та праці.

У ньому зазначається, що з 2016 року, з початком діяльності ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія», мешканці Луцька, сіл Гірка Полонка та Городище-1 страждають від нестерпного смороду, який поширюється від полів фільтрації ПАТ «Гнідавський цукровий завод», куди «БІО ПЕК» скидає рідкі відходи біоетанольного виробництва.

Внаслідок того, що завод не забезпечує вчасне очищення полів фільтрації та знезараження стоків, сморід, особливо у спекотну погоду, поширюється містом та довколишніми селами. У зв’язку з цим прокуратуру Волинської області просять відреагувати та розпочати досудове розслідування: «Дані підприємства фактично розміщені у місті, проте зареєстровані у с. Рованці, вул. Промислова, 3. Дозвіл на розміщення виробництва ТОВ «Біопаливо-енергетична компанія» надала Боратинська сільська рада. Поля фільтрації є приватною власністю ПАТ «Гнідавський цукровий завод». Каналізаційні стоки від району Вересневе та с. Гірка Полонка з 2017 року відводяться централізованою мережею на каналізаційно-очисні споруди міста Луцька».

Луцька міська рада не має важелів прямого впливу на підприємства, які, на думку міськради, винні у смороді в місті. Вона звинувачує ТОВ «Біопаливо-енергетичну компанію» у тому, що та зливає відходи на поля фільтрації, які знаходяться на території Баївської сільської ради. Відразу зауважимо, що нині такого самоврядного органу в Луцькому районі не існує, оскільки названа рада має статус староства у Боратинській ОТГ. Чиновникам варто було б про це знати, коли готувати офіційні документи. В іншому випадку їх можна й проігнорувати.

Крім цього, у тексті додають: «Луцька міська рада не має заходів прямого впливу на дані підприємства, тому зверталась до Волинської обласної державної адміністрації, міського та обласного управлінь Держпродспоживслужби, державної екологічної інспекції у Волинській області, прокуратури Волинської області про вжиття заходів впливу до підприємств, які продовжують забруднювати атмосферне повітря, створювати нестерпні умови життя та праці лучанам, порушуючи взяті на себе зобов’язання у попередні роки. На даний час дієвих заходів впливу зі сторони обласних контролюючих служб не вжито».

Також повідомляється, що 26 червня 2019 року депутати Луцької міської ради звернулись до Служби Безпеки України, Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням врегулювати ситуацію із виникненням та поширенням неприємного запаху у місті.

3 липня було зафіксовано самовільний скид нечистот у каналізаційний колектор, який розміщений на відомчій мережі в районі вул. Мамсурова. За візуальними ознаками та типовим смородом ці нечистоти ідентичні стічним водам, що скидають на поля фільтрації ПАТ «Гнідавський цукровий завод». Через особливості рельєфу цієї території зафіксувати автотранспорт, яким було здійснено скид, не вдалося. До того ж повідомлення надійшло вже як реакція на сморід. Земельна ділянка, де відбувався скид, знаходиться у віддаленому закутку за територією СКФ «Україна» і межує з територією ПАТ «Гнідавський цукровий завод».

Вже за кілька годин не типові для міської каналізації стоки та типовий сморід проявився на міській каналізаційно-насосній станції №4, що на вул. Потебні та далі – у всьому місті. Керівництво заводу ПАТ «Гнідавський цукровий завод» і надалі продовжує заперечувати своє відношення до скиду рідких відходів виробництва.

Ввечері 2 липня завод з виробництва біоетанолу незаконно злив у міську каналізацію мелясну барду, внаслідок чого сморід поширився містом. Зі слів першого заступника міського голови Григорія Недопада, «БІО ПЕК» здійснив провокацію, щоб уникнути відповідальності  за поширення смороду.

– Група швидкого реагування департаменту муніципальної варти виявляла неприємні запахи в певні години на вул. Львівській, в районі АС-1, Ранкова (запах меляси), Винниченка. За добу до групи оперативного реагування надійшло 22 звернення щодо смороду в різних районах міста.

Станом на 19.00 годину 3 липня на полях фільтрації, що в районі вул. Львівської, встановлені бетонні блоки (обмежувачі руху) на заїзді до мулових карт, на які зливались відходи мелясної барди. Також була оброблена одна із мулових карт дезінфекційним розчином. В повітрі відчувався легкий хлорний запах.

Того ж дня о 17.00 год. відбулося розширене засідання тимчасової міжвідомчої комісії з подолання негативної екологічної ситуації у місті, на яке були запрошені депутати міської ради. Прийнято рішення чергове засідання 4 липня провести виїзним, запросивши усіх охочих представників ЗМІ та депутатів Луцької міської ради.

Щодо можливого поширення неприємних запахів з очисних споруд КП «Луцькводоканал» в с. Липляни Ківерцівського району, то підприємству було дано доручення повторно зробити аналіз якості атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони мулових карт (500 м). Довідково: у 2017-18 роках в період найбільшого поширення неприємних запахів у місті, аналогічні дослідження якості повітря показали, що викиди від мулових карт очисних споруд в межах норми.

Минулого четверга міська рада ініціювала виїзд представників мас медіа на поля фільтрації, які є приватною територією ПрАТ «Гнідавський цукровий завод», не запросивши самих власників. Роль гіда у цьому своєрідному «екскурсійному турне» взяла на себе начальник відділу екології Луцької міської ради Оксана Теребанюк. Вона й пояснила, що свого часу такі поля фільтрації, які поділені на карти, були найкращим способом утилізації відходів з цукрових заводів. Він вважався одним з найкращих методів біологічної очистки. Але ж не відходів біоетанольного виробництва. Тут вже фактично нівельований негативний вплив.

– Це частина фільтраційної площі, яка займає 95 га. Так прийнято, це технічна назва, – пояснює пані Оксана. – Можна назвати ще ємністю. Їх тут чимало. На 16,30 ми сюди привеземо депутатів міської ради. Наше завдання, чим більше інформувати. Ми дивимося лише дві карти. На одну з них підприємство свої відходи скидає стічними трубами. Ми їх можемо побачити. Там дійсно чистенька вода, де нема нічого. Власне, це є відходи цукрового заводу. А зараз ми йдемо на третю карту, яка заповнена і вчора піддалася дезінфекції. Після цього там реакція дуже стрімка.

Оце темно коричнева барда, її видно візуально, її не сплутаєш з нічим. Нам люди сказали, що неймовірний сморід чути і в районі Мамсурова. Деякі журналісти запитували, звідки ми впевнені, що це барда, хтось робив аналіз? То ж її візуально можна відрізнити. І зразу через певний період оператори четвертої КНС підтвердили, що побачили її в стічних водах. Потім подібне почули від операторів другої КНС. І так в усьому місті. Тільки сьогодні з цього району було три звернення про неприємний запах. Його було чути в усьому місті, бо він пішов каналізаційною мережею.

– Розумієте, запахи різні тому, що вони змішуються з каналізаційними відходами. Вони, як відомо, мають свій своєрідний запах. Це доказ того, що сморід не каналізаційний. Залпових викидів запаху від неї не буває. Каналізація пливе постійно і запах завжди однаковий. Звичайно, на території міста є маса різних підприємств, які роблять викиди, і вони додають свого. Всі скарги в основному описують як: рибний, м’ясний, гнилісний. Ось такі запахи ми чуємо. 

– Безперечно, що саме так. Цукровий завод починає працювати з 25 серпня, коли починають везти буряки і коли починається їх переробка. Зараз завод стоїть. При цьому йде шалене споживання електроенергії – 9-10 тис ват на добу. Ніде не фігурує «БІО ПЕК» як споживач. Споживачем є Гнідавський цукровий завод. Якщо завод стоїть, скажіть, хто споживає електроенергію. Згідно з дозволом на викиди, про який ми дуже довго говорили й пояснювали, біоетанольне виробництво споживає 298 м куб води зі своєї свердловини. Тобто води з водоканалу вони не беруть. На таку кількість води спеціальної ліцензії не треба. Понад 300 кубів – це вже ліцензований вид діяльності. Інших 304 куби вони беруть із трубопроводів цукрового заводу поверхневої води, тобто з річки Чорногузки. Але така вода має використовуватися лише для охолодження градирні. Скидається згідно з дозволом 633,6 куба на добу. Якщо забрали 300 кубів на виробництво, звідки взялося 300 кубів додаткових? (З цифрами явно якась нестиковка. Якщо взяли в одному місці 300 кубів та таку ж кількість в іншому, то все-таки у сумі це дасть 600 – Ред). У дозволі написано, що таку кількість води завод може скидати на орендовані очисні споруди через мережі трубопроводами. А чому вивозять автоцистернами? І головне, що вивозять? Такого виду відходів на заводі нема. 

– А хіба поля фільтрації зв’язані з міською каналізацією, що туди потрапляють відходи виробництва? – ставлю пряме запитання очільниці відділу.

– Вони цистернами шукають каналізаційні колодязі (люки). Учора знайшли відомчу мережу Дмитрука, яка знаходиться неподалік заводу, і туди відходи скинули. А ця мережа під’єднана до загальноміської. 

– Ні, на жаль, ми не цього не зафіксували. Телефонували люди з котельні.

– Тому ми й далі працюємо. 

Зрозуміло, що запах на фільтраційних полях, коли біля зливу стояти за 2 метри, далеко не такий як на парфумерному заводі. Мені він радше віддавав фекаліями, ніж жомом, яким колись в мене дома годували корову. Подібний років 5 тому довелося спізнати у вечірньому Львові, де цукровий завод, а тим більше біоетанольне виробництво явно відсутні. Само собою зрозуміло, що я не такий великий знавець у цій «делікатній сфері». На колір тим більше не зміг би визначити походження стоків. Досвід, як казав один мудрець, то велике діло! Ніяких побічних запахів не набрав і мій одяг, хоча таке стверджували під час нашого «вторгнення» на приватну територію одного з провідних підприємств області, яке дає роботу не одній сотні волинян та сплачує чималі податки в бюджети різного роду. Невже у нас не люблять добрих та дбайливих господарів?

Подавати інформацію однобічно не в правилах журналістської етики. Мали вислухати і другу сторону.

– Ви знаєте, що я вам скажу, – не церемонився з висловом директор ПрАТ

«Гнідавський цукровий завод» Ростислав Новосад, якого ті наїзди явно виводять з себе. – Одне діло робити конкретну справу, а друге – показувати на когось пальцем. У мене нема прес-служби, аби ми могли піаритися. Протягом останніх трьох років жодних офіційних звернень, рішень, листів з приводу запахів ні від Луцькради, ні від виконкому до мене не надходило. Без нашого дозволу та участі почали возити всіх бажаючих на наші поля фільтрації, аби показати, що хтось білий та пухнастий. Так робити лицемірно та підло. Я просив першого заступника голови міськвиконкому Григорія Недопада дати мені інформацію, якою він володіє. На жаль, так нічого і не отримав. Але бруд і далі продовжують виливати на нас. Стверджують, що запахи з’явилися з 2016 року. Біоетанольне виробництво почало працювати роком пізніше. То що пахло тоді? Ми працюємо в правовому полі і ніяких порушень чинного законодавства, у тому числі й екологічного характеру не допускаємо. Маємо з цього приводу відповідні аналізи.