На Волині відкрили пам’ятник Християнському милосердю волинян
та помолилися за вбитих голодоморами українців
В обласному центрі вшановують жертв голодоморів. Вчора у
Волинському обласному краєзнавчому музеї відбулася Всеукраїнська наукова
конференція, присвячена 70-річчю трагедії українського народу – голодомору
1946-1947 років. У ній, зокрема, взяв участь головний науковий співробітник
інституту історії України НАНУ, голова Ради асоціації дослідників голодоморів в
Україні, доктор історичних наук Василь Марочко, також представники Дніпропетро́вського
націона́льного істори́чного музе́ю ім. Д. І. Яворни́цького, волинські науковці
та краєзнавці. Конференція відбулася з ініціативи члена НСПУ, голови Волинського
крайового братства св. ап. Андрія Первозваного Андрія Бондарчука. За її
результатами видрукувано збірник «Минуле і сучасне Волині і Полісся. Голодомор
в Україні 1946-1947 років: причини, перебіг, наслідки. Західна Україна в
контексті голодомору».
А сьогодні у рамках заходів, покликаних пом’янути жертв
усіх українських голодоморів, у Луцьку відбулася багатолюдна жалобна хода та молитовне
поминання жертв голодоморів.
Від Театрального майдану людська лавина рушила до Хресто-Воздвиженської
церкви. Попереду – священнослужителі Луцьких храмів Волинської єпархії УПЦ КП
на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом. У велелюдній колоні –
представники влади, чиновники, депутати, представники громадських організацій,
військовики, студенти та школярі. Багато хто з дорослих і дітей прийшли з квітами
та колосками із пшеницею.
На Братському мосту, біля Хресто-Воздвиженської церкви
колона впиняється. Тут, на подвір’ї одного з найсакральніших храмів Луцька постав
пам’ятник Християнському Милосердю. Автором ідеї цього пам’ятника був глибоко
шанований на Волині уродженець Запорізької області Григорій Гуртовий. Втілила
його задум у граніт і бронзу волинська патріотка скульптор Ірина Дацюк.
Луцький міський голова розпочинає жалобне віче і запрошує
відрити пам’ятник голову Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика, заступника
голови обласної ради Романа Карпюка та голову Волинського крайового братства
св. ап. Андрія Первозваного Андрія Бондарчука.
Біле полотно, що мов хмара, ховала пам’ятник від очей,
сковзає долі і він зринає у небо людської пам’яті перед Вічність. На гранітній
плиті вгорі надпис: «Блаженні милостиві…» У центрі меморіальної площини – янгол,
котрий оберігає крилами Хлопчика і Дівчинку, бронзові фігури яких винесено
наперед. Поряд малий вертикальний інформаційний порталик з написом: «Християнському
милосердю волинян, усіх західняків, які у важкі 1946-1947 роки безкорисливо
рятували голодуючих зі Сходу, Центру, півдня України та прилеглих областей Росії.
Західна Україна тоді надала допомогу мільйонам стражденних.
Автор ідеї цього пам’ятника – уродженець Запорізької
області Григорій Гуртовий, які в ті часи знайшов прихисток на Волині і
прославив її. Це символ вдячності порятованих своїм рятівникам».
Тут, біля нововідкритого пам’ятника і відбулися пам’ятини
по всіх загиблих у часи голодоморів 1932-1933 та 1946-1947 років.
Луцький міський голова Микола Романюк надає слово голові
Волинського крайового братства св. ап. Андрія Первозваного Андрію Бондарчуку.
– Сьогодні особливий день в історії Волині і Луцька, –
мовив він. – Бо в день 70-річчя голодомору 1946 року ми відкриваємо цей
пам’ятник Милосердю – моральному подвигу волинян, які рятували від голоду людей
зі Сходу, Сходу, Центру, півдня України та прилеглих областей Росії. Це пам’ятник
подвигу наших батьків, дідів та прадідів.
Андрій Бондарчук наголосив, що завдяки їх милосердю вдалося
врятувати тисячі голодуючих і голодомор 1946-1947 років не набрав такого
масового характеру, як попередній. Адже у 1932-1933 році від голоду в Україні
загинуло близько 8 мільйонів українців, а в 1946-1947 роках – від 900 тисяч до
1,5 млн. Якби жителі Волинської та інших областей Західної України не
допомогали голодуючим, жертв могло бути набагато більше. Тож світло наших
батьків сприймається особливо вагомо.
Це при тому, що людям, котрі поверталися із Волині з «рятівними
торбинками» у свої краї на дахах вагонів, назустріч рухалися ешелони, що везли
на Захід зерно і продукти, де голоду не було. Це були штучно сплановані
голодомори, які мали на меті винищити українців на їх землі. Головним
винуватцем була політика партії.
Письменник закликав вивчати історію, яка останнім часом
стає зброєю у гібридній війні супроти України, де вороги хочуть применшити наші
жертви. Андрій Бондарчук згадав світлу
постать Григорія Гуртового, який дивився дуже далеко, висловив вдячність колишньому
очільнику облдержадміністрації Борису Клімчуку, що першим відгукнувся на заклик
спорудити такий пам’ятник і долучився до цього матеріально, також теперішнім обласним
адміністрації та раді, Луцькій міській раді.
Голова Ради асоціації дослідників голодоморів в Україні, доктор
історичних наук Василь Марочко, звертаючись до присутніх, наголосив на важливості
і неординарності цієї події, що потребує підтримки й аналогічних кроків в інших
західно-українських містах. Адже їх жителі ділилися хлібом, ризикуючи бути
покараними чи й знищеними тодішньою владою.
– Для мене це був мотив бути тут, а не в Києві, –
наголосив Василь Іванович. – Я розповім це Києву. Чому він не бачить того, що
відбувається на Волині?!. Вчора я намагався донести через радіо, телеміст «Луцьк-Київ-Росія»
світові свій роздум про це велике милосердя любові простих українців.
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл провів чин
освячення пам’ятника на честь і пам’ять Божому милосердю. Разом зі святими
отцями за душі загиблих від голоду молилося усе людське велелюддя.
До пам’ятника лягають квіти від представників влади,
народних депутатів, громадськості, пучечки колосочків – від дітей.
Вони тужблять про загиблих: у пікові місяці Голодомору
щохвилини в Україні вмирало 24 особи, щогодини – 1 тисяча 440, щодоби – 34
тисячі 560.
Відтак багатолюдна колона попрямувала до Замкової площі,
де біля монумента Жертвам розстрілу в’язнів Луцької тюрми відбулася заупокійна літія
за жертвами голодоморів. Усі присутні разом проказали Отченаш та Богородицю. Запалили
лампадки та виклали на площі символічний хрест, хвилиною мовчання пом’янули
жертв голодоморів, відтак разом заспівали гімн України.
Меморіальні заходи пройшли по всій Україні, у багатьох
країнах світу. На знак пам’яті про вбитих голодом українців люди запалювали
свічки пам’яті, ставили їх на вікна домівок, молилися за душі спочилих у Бозі.
У
Волинській області триває пошук та складання списку осіб, які постраждали від
Голодомору. До такої роботи залучено 14 пошукових груп, у тому числі
працівників Волинського державного університету імені Лесі Українки.Сьогодні
на Волині проживає 742 свідки Голодомору. Проте задокументованими є 175
спогадів і свідчень про приниження українського народу.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото Петра Кривошея.