Без категорії

Не «зелені», а «синьо-жовті чоловічки»: генеральна репетиція путчу?

Син останнього першого секретаря Волинського
обкому КПСС, кандидат у депутати облради від Луцького округу №37 на довиборах
2012 р., керівник правління «Укртранснафти» Олександр Лазорко – в центрі
грандіозного скандалу! Щоб вгамувати не стільки самого Олександра Івановича, як
його всесильного патрона, до голови Дніпропетровської облдержадміністрації
Ігоря Коломойського телефонував не лише Надзвичайний та Повноважний Посол США в
Україні Джеффрі Пайєт, але й Президент України Петро Порошенко. Проте Ігор
Валерійович не відступає, а… наступає! У неділю ввечері озброєні ним люди з так
званого «батальйону тероборони Дніпропетровської області» «Дніпро-1» захопили
вже й офіс НАТ «Укрнафти»! Складається враження, що наша країна опинилася дуже
далеко від перемоги на Сході України, зате буквально за крок до доморощеного державного
перевороту…

Отже, що відбувається в «Укртранснафті» і
який це все має стосунок до нас із вами?

Все дуже просто: мінімум двоє
високопоставлених та впливових наших земляки опинилися по різні боки барикад.

З одного боку – один із власників мережі АЗС «WOG», народний депутат України, керівник групи «Воля
народу» Ігор Єремеєв, який давно і на всіх рівнях б’є в набат, доводячи, що маніпуляції
Ігоря Коломойського та його васалів із державною нафтою в державних
трубопроводах як мінімум погано попахують…

З другого – «група «Приват» на чолі з
олігархом Ігорем Коломойським,  який у
період перебування в. о. Президента України Олександра Турчинова був
призначений ним та Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком головою
Дніпропетровської облдержадміністрації. Петро Порошенко після своєї перемоги на
виборах залишив Ігоря Валерійовича на займаній посаді. І цей, і попередній
статус, утім, не перешкоджали Ігореві Коломойському успішно впливати на різні
політичні сили та отримувати для себе ті посади, яких він потребував. Тому
контроль над «Укратранснафтою» був для нього справою принципу. І тоді, коли 24
червня 2009 р. вперше призначав туди для управління нашого Олександра Лазорка,
і зараз, коли народ розігнав клан Януковичів і «святе місце» на хвилинку
виявилося вакантним, його знову отримав Ігор Коломойський і посадив туди…
Олександра Лазорка.

Але для чого їм ця «трубна імперія»?

ВАТ «Укртранснафта»
(входить у структуру НАК «Нафтогаз України») – це оператор нафтотранспортної системи
України, котра складається з 18 нафтопроводів загальною протяжністю 4569 км, 51
нафтоперекачуючу станцію та 11 резервуарних парків загальним об’ємом 1010 тис.
кубометрів!

Оскільки ця компанія, в статутному фонді якої
є 40% державної власності, забезпечує транспортування нафти на
українські нафтопереробні заводи та транзитні поставки сировини в країни
Східної і Центральної Європи, то її стратегічне та фінансове значення годі
переоцінити!.

Першим це зрозумів саме Ігор Коломойський,
тому що компанія дозволяє контролювати постачання  нафти на Кременчуцький НПЗ «Укртатнафта», а
також використовувати ресурси трубопровідної держкомпанії для цілей «групи «Приват».

Усе б, цілком можливо, продовжувалося б і
далі, як було з 2009-го, якби з липня 2014 р. ВАТ «Укртранснафта» раптом не
вирішило перегнати десятки тисяч тонн сирої найти з труб, де вона довго і
абсолютно знаходилася. в наземні ємкості «імперії Ігоря Коломойського», за що
було заплачено понад 400 млрд грн! Мало того: почала з’являтися інформація, до
нафта, яка належить державі, просто розкрадається на підконтрольних Ігореві
Валерійовичу нафтопереробних заводах і в вигляді бензину та солярки успішно
продається на внутрішньому та зовнішньому ринках.

І тут розгорнулися події, які нагадують
бойові.

Як інформує «Еспресо ТВ», відставка
Олександра Лазорка не була несподіванкою:

«Ще раніше голова Міненерго
Володимир Демчишин збирався ініціювати звільнення Лазорка через
розтрати на зберігання технологічної нафти на потужностях групи «Приват» Ігоря
Коломойського. Міністру стало відомо, що у 2015 р. вартість за зберігання
державної нафти була підвищена в 2 рази до 6,4 грн/т, на сьогодні «Укртранснафта»
щодня платить близько 2,5 млн грн за зберігання», – повідомляло джерело газети «Дзеркало
тижня».

Ця ситуація ніби обурила Володимира Демчишина,
тому і міністр 13 березня анонсував Олександру Лазорку намір про звільнення.

Щоправда коли справа дійшла до, здавалось би,
рядового звільнення голови держкомпанії, почала розвиватися історія, більше
схожа на рейдерське захоплення з дуже впливовими людьми в головних ролях.

Коли новопризначений директор «Укртранснафти»
Юрій Мірошник прибув в офіс компанії, менеджмент на чолі з Олександром Лазорком
та група осіб в цивільному (близько 20 чоловік)… забарикадувалися в приміщенні!

«Я щодня спілкуюся з керівництвом
“Нафтогазу», з міністром (Володимиром Демчишиним), і до цієї хвилини мені
ніхто не пред’являв звинувачення в якихось злочинах і в бездіяльності», –
заявив ввечері 19 березня ц. р. син останнього першого секретаря обкому КПСС.

За його словами, зберігання нафти за оплату –
«це вимушені заходи», оскільки зберігати народний енергетичний ресурс «більше
ніде».

До речі, пізно увечері 19 березня в офіс «Укртранснафти»
із  далекого Дніпропетровська особисто
прибув сам Ігор Коломойський! Зрозуміло, що в цього випадку говорити про
відділення влади від бізнесу говорити не доводиться. Тому власник «групи «Приват»
і в вільний від цього час – керівник виконавчої влади однієї з областей одразу
пішов в атаку: з допомогою озброєних бійців його ж «батальйону тер оборони «Дніпро-1»
він зумів захопити (!!!) офіс компанії, де перебував кілька годин. Вийшовши на
вулицю, об матюкав журналіста радіо «Свобода», а потім і народного депутата
України від «Блоку Петра Порошенка» Сергія Лещенка.

Також губернатор Дніпропетровщини, за
свідченням «Української правди», звинуватив у конфлікті з «Укртранснафтою»
нардепа від цього ж блоку Ігоря Кононенка: ніби народний депутат від партії
Порошенка прислав озброєних людей із «Київської варти», які назвалися охороною
новопризначеного директора Юрія Мірошника.

А звільнений Олександр Лазорко, за словами Ігоря
Коломойського, «оберігає українське держмайно, щоб воно нікуди не пропало», додавши,
що мова йде про 600 млн тонн нафти».

Потім був нічний візит Ігоря Коломойського до Президента Петра Порошенка.
Останній виніс підлеглому (бо Ігор Валерійович, нагадаємо, працює ще й головою
Дніпропетровської облдержадміністрації) догану за хамство в спілкуванні з
пресою.

А міністр МВС Арсен Аваков, як завжди, в
соцмережах одразу відрапортував:  конфлікт
навколо «Укртранснафти» вичерпано, міліція Києва взяла під охорону приміщення.
Конфлікт менеджерів, депутатів вичерпаний і перенесений в площину юридичних
рішень».

А на засіданні Наглядової ради ПАТ «Укртранснафта»
було ухвалене рішення щодо відсторонення Олександра Лазорка від здійснення
повноважень голови правління товариства з 19 березня 2015 р. Наглядова рада
обрала Юрія Мірошника особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови
правління «Укртранснафти» з 19 березня до 10 серпня 2015 р.», – повідомила
прес-служба «Нафтогазу України».

І ось вечірнє повідомлення 22 березня ц. р.:
вхід до «Укрнафти»  просто зараз заблокований автоматниками. 

«Старший – у чорній касці – після декількох
хвилин сперечань сказав, що представляє батальйон «Дніпро-1». Що тут робить
батальйон територіальної оборони Дніпропетровської області, він відмовився відповісти.
За воротами в’їзду до «Укрнафти» стоїть військовий бронеавтомобіль. Це все
відбувається в центрі Києва, на Нестеровському провулку біля Львівської площі»,
– повідомив народний депутат Сергій Лещенко.

І ось це вже зовсім не смішно. Такими
методами дуже швидко можна дійти не тільки до захоплення з допомогою озброєних
формувань тих чи інших споруд, але й узагалі здійснити державний переворот. Бо
все по-ленінськи просто: політика – це концентрований вираз економіки, а війна
– це ведення політики іншими способами. Хто-хто, але якщо не Ігор Коломойський,
то Олександр Лазорко в своєму кабінеті палітурки книжок із працями
основоположників марксизму-ленінізму як мінімум бачив. А, може, і читав…

Роман УСТИМЧУК.

P.S. Кілька років після проголошення Незалежності України обкрадені та обкупонені люди вперто шепталися по кутках про ніби-то вкрадене “золото партії”. Мовляв, не могла КПСС просто так розвалитися, хтось такі невичерпні багатства в золоті та валюті приховав “до кращих часів”… Спочтерігаючи за подіями довкола “Укртранснафти”, поволі починаєш вірити в старі пересуди…


На фото «Української правди»: «синьо-жовті
чоловічки» окупували державну установу в центрі Києва.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *