18 березня виповнюється 75 років від дня народження багаторічного керівника органів державної виконавчої влади Волині, неодноразового депутата облради, двічі Надзвичайного і Повноважного Посла України в Литві та Азербайджані Бориса Клімчука. Він відійшов у Вічність внаслідок важкої хвороби в одній із берлінських клінік 2 вересня 2014 року.
Борис Петрович народився в селі Волошки на Ковельщині в сім’ї колгоспного водія, який воював на фронтах Другої світової війни, та сільської вчительки. У 1974 році закінчив Харківський державний університет (учитель географії), а в 1996 році – Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого.
Шлях педагога в нього розпочався в Острозькій школі-інтернаті на сусідній Рівненщині, а з серпня 1975 року працював учителем у Ковельській СШ №7. Потім був директором СШ №8, а в 1982-1990 рр. – очолив школу №1, яка перебувала в стадії будівництва. Це був час, коли стара система розвалювалася, а нової ще не було створено. Втім, Борис Петрович справився.
Ще одне випробування його очікувало на посаді заступника голови Ковельського міськвиконкому. То був час тотального дефіциту і купоно-талонів…
Та найбільшим ударом, про який він мало кому розповідав, була смерть сина-немовляти…
У червні 1992 року Бориса Клімчука несподівано для обласних важковаговиків обрали головою Волинської облради. Через 2 роки не перших і останніх прямих виборах керівництва області Борис Петрович впевнено переміг усіх опонентів, тож очолв і виконавчу гілку влади нашого краю. Щоправда, 6 червня 2002 року тодішній Президент України Леонід Кучма вирішив його замінити на рівненського генерал-майора міліції, Героя України Анатолія Француза…
Якийсь час відпрацювавши радником Глави держави в столиці, Борис Клімчук у лютому 2004 року був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литві, а в квітні 2008 року вже Віктор Ющенко скерував Бориса Петровича на аналогічну посаду в Азербайджан.
Коли за збігом трагічних обставин у 2010 році новим керівником держави став нинішній утікач віктор янукович, у нього таки вистачило клепки призначити саме Бориса Клімчука вдруге головою облдержадміністрації, хоча від партії регіонів за спиною в нього перебували допитливі «спостерігачі».
Під час доленосних подій Євромайдану Борис Клімчук написав заяву про звільнення з посади. Свою відставку мотивував як «виконання громадянського обов’язку заради збереження миру та не допущення посилення акцій протесту». 5 лютого 2014 року відставка відбулася.
Держава в особі різних її керівників гідно відзначала досягнення Бориса Клімчука. Зокрема, він став на Волині першим повним лицарем ордена «За заслуги» всіх трьох ступенів.
В останні місяці життя Борис Петрович зосередився на родині, ретельно виконував місію депутата облради. Наприкінці серпня 2014 року виїхав на лікування в одну з берлінських клінік, але важка хвороба перемогла… 2 вересня він помер, а за кілька днів відбулося велелюдне прощання в приміщенні облмуздрамтеатру.
Похоронили Бориса Клімчука у селі Воля-Любитівська на рідній Ковельщині, де жили його батьки, поруч із іхніми могилами. Навіть на пам’ятнику він зображений із відкритою книгою в руці…
У нього залишилися дружина Світлана Олексіївна та доньки Юлія і Яна з їхніми родинами.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Богдана ГОНЧАРУКА: Борис Клімчук у різні періоди життя; під час прощанн з ним в облмуздрамтеатрі та в селі Воля-Любитівська.