Після Другої світової на Волині взялися
заліснювати поліські піски. За кілька десятиліть лісистість області збільшилася
удвічі і тепер становить 34%. Багатьом новоствореним лісам зараз по 50-70
років. Та й ті, що були, доростають до часу стиглості. Зараз надзвичайно
важливо їх зберегти. Волинські лісівники, упереджуючи планові види рубок,
розробили програму «недоторканих дерев». Наскільки вона буде ефективною і як
скоро запрацює, говоримо з начальником відділу лісового господарства ВОУЛМГ
Борисом Бабелясом.
– Борисе Павловичу, розкажіть про цю
унікальну програму.
–
Ця програма створена для формування, збереження та обліку високопродуктивних,
високобонітетних лісових насаджень головних лісоутворюючих порід. Зазвичай, до
таких відносяться сосна звичайна, дуб звичайний, кращі дерева супутніх порід.
Їх у нас тридцять дві. Апробація розпочалася наприкінці минулого року у лісових
масивах Жиричівського лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ». У лісових насадженнях
лісогосподарських та лісомисливських підприємств Волинського обласного
управління лісового та мисливського господарства вона набрала чинності вже із
січня 2015 року.
– Щонайперше, хотілося б дізнатися, хто
її автор та розробник, у чому новизна, яких результатів очікуєте, коли буде
відчутно економічний ефект?
–
Ініціатором виступив відділ лісового господарства за підтримки та розуміння
начальника управління Василя Мазурика. А допоміг випадок. Делегація волинських
лісівників вивчала деревообробку Німеччини, заодно познайомилася і з досвідом
збереження пристигаючих деревостанів. До цього наші лісоводи вже побували у Польщі,
Швеції і Фінляндії, де також існують подібні програми. Обговоривши плюси і
мінуси кожної із них, постановили взяти за основу німецький досвід. Оскільки
чогось подібного в Україні ще не було, довелося починати все з чистого аркуша,
а потім і втілювати на практиці. Об’їздили усі лісгоспи, провели не лише навчальні
тренінги із головними лісничими та інженерно-технічним персоналом, а й зробили
поквартальні заміри пристигаючих дерев у найважливіших лісових масивах області.
Разом із колегами вибирали дерева, малювали охоронні пояски, проставляли
номери. Вони вже пішли в електронну базу лісгоспів. Зізнаюся: створити ідеально
зімкнуті стиглі культури мріяли лісівники усіх поколінь. А втілювати їхню мрію
у життя поталанило нам. Програма вже запрацювала, її ефективність і практичний
результат зростатимуть щороку. Очікуємо, що конкретні дивіденди підрахують
науковці, з якими знайшли порозуміння.
– Чим викликано її впровадження?
–
В останні десятиріччя тиск на лісову галузь настільки посилився, що стало
очевидним, потрібно стимулювати захисні механізми збереження деревостанів. Маю
на увазі постійну потребу у деревині. З роками, незважаючи на новітні
технології та інноваційні матеріали, попит на неї не тільки не знизився, а й у
рази зріс. Держава потерпає від дефіциту коштів, тож намагається сповна
використати лісовий ресурс. І хоч у нас нема планової економіки, але плани
заготівлі деревини щороку стають жорсткіші. Вони виправдані і цілком підйомні
для галузі. Але ж це лісова господарка. Є болотисті ділянки, до якихось можна
доїхати тільки, коли мороз добре прихопить землю. До інших не доберешся через
весняну повінь чи зимові снігові замети. Тож раніше часто-густо заготівельники
добирали оту критичну частку лісоматеріалів за рахунок різних рубок на
доступних ділянках. Іноді в розряд «санітарних» дерев потрапляли вже пристиглі…
І ніби й густий ліс росте, але коли доходить до рубок головного користування,
виявляється, основні дерева вже частково вибрані…
– Науковці підрахували, що з часу
висадки 8-10 тисяч саджанців до часу стиглості реально може дожити лиш кожне
восьме дерево…
–
Це був би ідеальний ліс. Насправді на гектарі іноді залишається 300-400 таких
дерев. Причиною цьому – природний відбір, хвороби та всілякі катаклізми, також
лісокрадії цуплять найкращі дерева. Тож ми стали думати про захисні механізми.
Відтепер, починаючи від віку проріджування і до віку головного користування,
номерні дерева будуть під особливим контролем.
– Розкажіть, будь ласка, про методи
виконання програми.
–
Їх декілька. Щонайперше, визначення в натурі рівномірно по площі (в насадженні)
кращих за лісотаксаційними характеристиками дерев головних лісоутворюючих
порід. Для цього, як ви розумієте, потрібно побувати у лісі, оглянути кожне
дерево на предмет захворювань та пошкоджень, так би мовити, і під землю
«зазирнути» й на крону подивитись, відтак заміряти діаметр стовбура і лиш після
цього нанести маркування жовтою фарбою. У європейських країнах цього достатньо.
Усі знають: цих дерев чіпати не можна. Принаймні до віку стиглості. У нас цей
охоронний знак ще не відомий. Дехто із волинян, побачивши пояски, навіть каже:
«О, ці дерева позначили, щоб зрубати!..» Ні ж бо. Ці позначки сигналізують, що
дерева під охороною. Їх заборонено рубати. А кожен, хто це зробить, буде суворо
покараний. Будь то майстер лісу чи крадій. І відшкодовуватиме у потрійному чи й
десятикратному розмірі, як би зрізав деревце без паска. Це стрижень нашої
охоронної стратегії стиглолісся. Оскільки для України – це абсолютно нова і
несподівана стратегія, то ми не відмовляємось і від нанесення нумерації на
стовбури ростучих дерев та формування поділяночної електронної бази обліку
вимічених дерев. Такі бази даних будуть створені як по конкретних лісництвах та
держлісгоспах, так і по обласному управлінню. Звісно, вводиться сувора заборона
на відведення визначених дерев до лісогосподарських рубок до віку головного
користування.
– Але ж буває, що дерево може пошкодити
вітер чи блискавиця. Як бути у цьому випадку?
–
Програмою передбачено списання загиблих у процесі росту вимічених дерев. Адже
таке насправді може трапитись через пожежі, вітровали, буреломи, сніголами,
навіть шкідників та хвороби. Та для цього обов’язково потрібно буде скласти
відповідний акт за участю головного лісничого підприємства та внести зміни до
електронної бази, що не залишиться без уваги.
– Деревостани якого віку потрапляють під
охорону?
–
Натурні роботи з обліку та маркування розпочинаються у лісових насадженнях у
віці 20-70 років для сосни, 30-90 – для дуба. Ці масиви із кращими
лісотаксаційними показниками (відповідною повнотою і віком) вже запроектовані
матеріалами лісовпорядкування до проведення прохідної рубки. Європейський
досвід показує, що дерева з найкращими показниками взаємопов’язані між собою,
творять особливий мікроклімат. Адже їх крони відповідають за фотосинтез, а
відтак і накопичення енергії космосу та її подальшу трансформацію у природне
середовище, виробляють кисень та займаються утилізацією вуглекислого газу,
очищають повітря від пилу, зрівноважують температурні показники спеки і холоду.
Це «команда найкращих», яка працює на результат. Від цього, власне, й самі
почуваються комфортніше, щораз поліпшуючи свої якісні і об’ємні показники. А ще
ж творять особливу лісову ауру, що позначається на життєдіяльності всіх
мешканців лісу, активізує життєдіяльність птаства, звірів, комашні, мурашок,
плазунів, зрештою, позитивно впливає на мікросвіт, що займається формуванням
якісних чорноземів. У таких лісах і чорниці краще родять, і гриби добірніші
ростуть, і мурашиних колоній більше. А це показник живучості лісу. Цей індекс
розвитку буде щораз вищим, відповідно й цінові показники ростимуть.
– Чи не хочете ви сказати, що наступним
вашим кроком буде створення програми більш продуманого та якісного використання
цього лісоресурсу…
–
Можливо. Адже є ж приказка про доброго господаря, який у погані руки не
віддасть і кота. Так і добрий лісівник шукатиме для доброго лісу покупця, який
зможе збудувати із нього добротний дім або ж меблі, чи іншу якусь необхідну і
добротну річ. Таке стиглолісся на пелети буде шкода віддавати. Тут має
змінитися й сама концепція продажу, можливо, й менеджмент «підрости» разом із
лісівниками та лісом до відповідного розуміння. Думаю, це все буде
еволюціонувати паралельно.
– Тим паче, що подібні паралелі маємо в
українській історії. Наші далекі попередники лісівників волхви сироростучі
дерева дозволяли рубати хіба що у певну пору року і тільки за великої потреби.
–
Якщо волинським лісівникам поталанить виростити найкращі ліси, то, переконаний,
для них з’явиться «найперспективніша робота» і застосування. Принаймні відтепер
найкращі дерева перебуватимуть під охороною до проведення особливих
лісогосподарських заходів. Про це вже подбали спеціалісти обласного управління
в усіх лісогосподарських підприємствах, де провели тренінги з метою навчання
членів комісій підприємств по якісному виконанню запроектованих робіт.
– Ви створили програму, а який механізм
її здійснення і хто буде впроваджувати на місцях?
–
Для цього на кожному підприємстві діятимуть спеціальні комісії. До їх складу ввійшли
головний лісничий, інженер лісового господарства, лісничий. Вони й проводять
роботи із визначення кращих дерев у насадженнях, а відтак маркування, нумерацію
та облік. За формування та ведення електронної бази відповідає інженер лісового
господарства. Щодо збереження вимічених у насадженнях дерев, то воно
покладається на державну лісову охорону підприємств.
– Чи є конкретні терміни виконання?
–
Впровадження заплановано із січня 2015 року після проведення тренінгів для
комісій лісогосподарських підприємств. Фактично вона вже починає працювати. Ми
об’їздили усі лісогосподарства, побували на ділянках, вибрали найкращі дерева,
нанесли потрібні знаки, тепер створюємо електронний реєстр даних. Утім програма
передбачає проведення відповідних робіт на постійній основі. А у зв’язку зі
значним обсягом робіт та зміною вікової структури насаджень, вона буде
довговічною. Переконаний, що й наші наступники оцінять її переваги і користь
для суспільства.
– Як технологічно проходить процес
запровадження цієї лісогосподарської новинки?
–
Призначені наказом на підприємстві спеціалісти у насадженні комісійно
визначають найкращі за лісотаксаційними показниками дерева. Враховують їх
висоту, діаметр, стан, відсутність механічних пошкоджень та біологічних вад. Де
дуб чи сосна є головною породою, вибирають 250-300 дерев на один гектар площі.
У змішаних насадженнях відбирається максимальна кількість кращих дерев сосни чи
дуба. На стовбурі на висоті грудей (1,3 м) підрум’янюють кору, не пошкодивши
деревини, стійкою до атмосферного впливу жовтою фарбою ставлять номер дерева із
шрифтом напису 50 мм, після чого вносять до відповідної форми визначені
показники. По кругу дерева над відповідним номером фарбою наноситься кільце завширшки
5-7 сантиметрів. Проведену роботу
оформляють відповідним актом за підписами членів комісії, після чого всі
результати натурних замірів інженер лісового господарства вносить до персонального
комп’ютера у форму №1. У подальшому цю інформацію передають до центральної
електронної бази обласного управління у відділ лісового господарства.
– Як буде здійснюватися матеріальне
забезпечення необхідних робіт?
–
Насамперед скажу, що проведення відповідних робіт відноситься до посадових
обов’язків спеціалістів лісогосподарських підприємств, тому не потребує
додаткового часу для їх виконання. Самі роботи по визначенню в натурі основних
лісотаксаційних показників проводяться геодезичними та вимірювальними
приладами, які є на підприємствах, і також не потребують залучення інших
інструментів. Адже обробка матеріалів проводиться на основі натурних замірів та
матеріалів базового і безперервного лісовпорядкування на персональних
комп’ютерах відповідних спеціалістів. Лісопідприємствам доведеться придбати
тільки фарби. Їх закупівля проводиться власним коштом та списується за фактом
використання, згідно з актом відповідної форми. То ж, як бачите, нічого складного
нема. Було б тільки бажання та розуміння, що від впровадження цієї програми
залежатиме успішне лісогосподарювання, ефективність якого побачимо у найближчі
роки.
– До речі, на які прогнозовані
результати очікує галузь?
–
Формування високоповнотних та високобонітетних лісових насаджень головних
лісоутворюючих порід до віку головної рубки вже буде самим по собі найкращим
досягненням лісової галузі. Облікувавши кращі дерева у віці проріджування та
унеможлививши їх призначення до лісогосподарських рубок впродовж усього терміну
вирощування до віку головної рубки, за винятком їх загибелі, ми зміцнимо не
тільки наші моральні й матеріальні активи, а й втримаємо найважливіші позиції
сучасного лісогосподарювання.
– І декілька слів про нормативно-правове
забезпечення цієї програми.
–
При впровадженні даної програми спеціалісти користуються матеріалами базового
лісовпорядкування та дотримуються вимог Лісового кодексу України, Методичних
рекомендацій із відведення і таксації лісосік. Роботи проводять повіреним
вимірювальним та геодезичним інструментом. Цю програму затверджують наказом
обласного управління із подальшим прийняттям до виконання лісогосподарськими
підприємствами.
Інтерв’ю
вів
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора та Світлани Місьонг: «Лісова
академія» – Борис Бабеляс представляє програму на лісоділянці Маневицького
лісництва ДП «Маневицьке ЛГ» для директорів, головних лісничих та інженерів
лісового господарства державних лісогосподарств.
Програма збереження лісу в дії.