Природна закономірність
Як не тяжко це усвідомлювати, але полум’я війни, запалене
путінською шовіністичною ідеологією, продовжує спопеляти міста та села України.
У ньому згоряють і самі ні в чому не повинні українці…
Згорають маленькі
дітки, яким ще жити та жити і в майбутньому розбудовувати нашу прекрасну
Україну, яка стала доброю й турботливою матір’ю кожному, хто тут народився,
зріс і живе. Не передати словами невимовне горе, нестерпний біль, душевну
розпуку матерів, які втрачають найдорожче – маленьких діток, своє сьогоднішнє
сонце, перший весняний підсніжник, що потягнувся голівкою з-під снігу до весняного сонечка, своє майбутнє.
Їх позбавляють усього цього заброди потомків половців-печенігів.
Саме їх дикі та
жорстокі орди, добре відомо з історії, у далеку давнину робили спустошливі
набіги на плодородні землі нашої неньки-України, аби нагарбати добра та взяти
великий ясир (полонених). Вони на противагу нашому трудолюбивому люду не
утруднювали себе щоденною посильною працею. Прагли жити за чужий рахунок. Такі
набіги повторювалися періодично, оскільки награбовані припаси швидко
закінчувалися. А їсти хотілося завжди.
Їжа і сьогодні
вважається дефіцитною для більшості населення російської глибинки. Достаток
продуктів на прилавках можна спостерегти лише в столиці цієї найбільшої імперії
зла та у великих містах. Чому так? Через природну лінь того народу, яку
успадкували від половецько-печенігівських прародичів. На підтвердження
сказаного. При союзі Волинська область мала допомагати розвивати
інфраструктуру, в тому числі й дорожню, жителям Смоленщини. У нас і самих
добрих шляхів бракувало, але ж є генеральна лінія правлячої і спрямовуючої. Як
правили і куди спрямовували, тепер знаємо. «В одному райцентрі накриваємо
шифером школу, – розповідав волинський будівельник. – День теплий та сонячний.
Під обід поблизу нашого об’єкта появляється чоловік шість місцевих. Повсідалися
на травичку, розклали пляшки з вином та вгощаються. Потім почули про себе: «посмотри
на этих дураков-хохлов, зачем им так укалывать. На нас свой позвоночник ламают».
Подібна психологія
і досі в характері людей, які населяють територію сучасної росії. Думаю, доречними стануть деякі висловлювання
самих росіян.
«Мені
здається, що найяскравішою рисою московської національної вдачі є саме
жорстокість, як гумор — англійської. Найцікавішою рисою московської жорстокості
є її диявольська вигадливість, її, я б сказав, естетична вишуканість. Кажу тут не про жорстокість, яка виявляється інколи як вибух
хворої або зіпсованої душі… Я тут говорю про масову психологію, про народну
душу, про масову жорстокість». Максим Горький-Пєшков, 1923 р.
«Росія —
найнаціоналістичніша країна у світі, країна небачених ексцесів націоналізму,
пригноблення підвладних національностей, русифікації, країна національного
бахвальства, країна, в якій усе націоналізовано, аж до вселенської церкви Христової,
країна, яка вважає себе єдино покликаною і яка відкидає всю Європу як гниль і породження диявола, що приречене на загибель».Філософ
Микола Бердяєв.
Події, які відбуваються у сучасному
світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада москви
йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити
населення росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів.
Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ.
«Любов»
путінського правлячого рашистського режиму ще раніше відчули Чечня, Грузія,
Молдова, нещодавно Казахстан, інші республіки азіатського континенту, землі
яких топче ординський чобіт. Він готовий іти і в Європу, яка на сьогоднішній
день, мов дівка на виданні, соромливо відмовчується. Тільки ж чи вдасться? Чи
не проллються завтра сльози матерів-прибалтійок, польських, чеських, а то й
німецьких та французьких? Що ж тоді вони скажуть своїм правителям, які аж надто
загралися в демократію. Вона добра там, де є взаємоповага сусідів один до
одного. Коли ж ллється невинна кров, говорити має сила. Страх паралізовує розум
і дає можливість войовнику-розбишаці бити кожного підряд. Схаменутися ще не
пізно. Пригадаймо, що сталося з Чечнею, коли туди прийшов російський окупант,
якого досить влучно охаректиризував колишній президент цієї країни, істинний
патріот і справжній син Ічкерії Джохар Дудаєв: Русизм – это особая форма
человеконенавистнической идеологии, основанная на великодержавном шовинизме,
полной бездуховности и безнравственности.
Отличается от известных форм фашизма, расизма, национализма особой жестокостью
как к человеку, так и к природе. Принцип действия – уничтожение всего и
вся, тактика выжженной земли. Отличается шизофренической формой мании
мирового господства. Обладая рабской психологией, паразитирует на ложной
истории, на оккупированных территориях и угнетаемых народах. Русизму характерен
постоянный политический, юридическо-правовой и идеологический терроризм.
Україна бореться, народ переможе, з нами Бог, а де
Бог, там і правда. Хай згинуть наші
вороженьки!
Володимир
ПРИХОДЬКО.