У часи радянського тоталітаризму, щоб зберегти та
популяризувати історичне надбання, відомий архітектор «вмонтував» у зображення
фразу «вождя світового пролетаріату», щоб зосередити увагу на духовних та
культурних цінностях світового масштабу.
Що відомо про Ростислава Метельницького, який
народився 7 листопада 1929 р. в м. Кам’янці-Подільському на Хмельниччині, а
помер у м. Луцьку 3 березня 2007 р.?
Ростислав Георгійович
– один із творців сучасного архітектурного обличчя обласного центру Волині.
Далекого 1965 р., коли Облпроект реорганізували у Волинську філію проєктного
інституту «Діпроміст», Ростислав Георгійович прийшов у цю установу та до 1971
р. працював директором, а у 1971-1995 рр. – головним архітектором.
«Під час професійної діяльності виконав низку
цікавих і значних у архітектурному житті Луцька проєктів. У його творчому
доробку понад 40 здійснених об’єктів, збудованих у важкі для архітекторів роки
будівельного диктату. Всі вони відрізняються оригінальністю архітектурного
задуму та високим професіоналізмом. Член
Спілки архітекторів України з 17 листопада 1967 р. Ініціатор створення Волинського осередку
Спілки архітекторів України. Один із авторів розробки проекту Луцького
історико-культурного заповідника. Ростиславу Георгійовичу належала провідна
роль у збереженні та пропаганді архітектурної спадщини на Волині», – пише «Вікіпедія».
У 1948-2000 рр. він виконав понад 700 малюнків, частина з яких
експонувалась на персональних виставках у м. Луцьку у 2001-2003 рр. Але,
мабуть, недавно знайдений художником Іваном Бойком ескіз – унікальний,бо раніше
ніде не експонувався. Вочевидь, він створений у 1989 р., задовго до 1995 р.,
коли Ростислав Георгійович вийшов на пенсію та працював науковим співробітником
Луцького історико-культурного заповідника.
Отже, куполи луцьких храмів,головна вежа Замку
Любарта, контур Кликуна чи стражника, фундамент колишньої церкви Іоанна
Богослова… І, щоб невсипуще компартійно-кагебістське око заплющилося, фраза Владіміра
Лєніна: «Комуністом можна стати лише тоді, коли збагатиш свою пам’ять знаннями
всіх тих багатств, які виробило людство».
Виходить, навіть в умовах цензури можна не тільки
читати між рядками, але й малювати між фарбами…
Роман УСТИМЧУК.
На фото: ескіз Ростислава Метельницького, 1989 р.