Наступного року Полікарпові Шафеті виповнилося б 90 років. Але він за загадкових обставин помер на 61 році життя…
27 грудня 1935 р. у с. Дубове поблизу м. Ковеля народився Полікарп Шафета, якому судилося стати одним із символів волинської журналістики, котра після Другої світової війни перебувала під тотальним комуністичним ігом. З початками Незалежності Полікарп Гервасійович, утім, зумів перебудуватися та почав ідеологічну роботу з відновлення ідеї Української Самостійної Соборної Дежави.
Він народився ще до початку вторгнення «перших совєтів» у 1939 р. і зумів пережити гітлерівську окупацію. Цікаво, що на околицях рідного села російські окупанти створили концентраційний табір для німецьких військовополонених, тому після 1945 р. Полікарп Шафета зміг пересвідчитися в подвійних стандартах більшовицької пропаганди. А ще с. Дубове було фактично зруйноване в 1944 р., коли партизани з’єднання алєксєя фьодорова здійснили безглуздий наступ на потужний німецький гарнізон м. Ковеля…
У 1954 р. Полікарп Гервасійович закінчив середню школу №3 у Місті залізничників, а потім обдарований творчий юнак зумів ступити на факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.
По його закінченню він трудився літературним працівником редакції обласної компартійної газети «Радянська Волинь» (зараз «Волинь-нова»), далі завідувачем відділу, заступником, першим заступником головного редактора найбільш впливової волинської газети.
У зовсім юному віці 35 років Полікарп Шафета був призначений головним редактором і на цій посаді став наймолодшим керівником медіа обласного рівня в усьому ссср. Тож від 1971 р. і аж до 1996 р. він беззмінний редактор газети «Радянська Волинь», очолював облорганізацію Спілки журналістів урср і НСЖУ, за цикл публікацій під рубрикою «Жовтоблакитники без маски» отримав республіканську пропагандистську премію імені ярослава галана.
Утім, хоч під час ГКЧП у серпні 1991 р. «Радянська Волинь» за його вказівкою і опублікувала всі документи московських заколотників, а під стінами редакції відбувалися мітинги з вимогою закрити газету та покарати головного реактора, Полікарп Шафета став на стійкий шлях розбудови Української державності.
Він помер 27 листопада 1996 р. за досі нез’ясованих обставин на 61-му році життя у своїй квартирі в елітному будинку в центрі м. Луцька, яку отримав за рознарядкою обкому кпсс. Оскільки в Полікарпа Гервасійовича було хворе серце, коли в його редакційному кабінеті стався напад, деякі колеги замість того, щоб викликати «Швидку допомогу», завезли його… додому.
Поховали одного з лідерів волинської журналістики повоєнного періоду на кладовищі його рідного с. Дубова Ковельського району.
Наступного року йому б виповнилося 90 років…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото «Волинської газети» та з «Вікіпедії»: таким був Полікарп Шафета.