Злісному ухилянтові від мобілізації в Шацьку присудили
пів року арешту замість 5 років позбавлення волі. Уродженець росії та мешканець
Волині, громадянин України просив обласних служителів Феміди змінити вирок на
умовний термін. Але крокодилячі сльози проливав марно…
Волинський апеляційний суд вирішили вирок Шацького суду залишити в силі – шість
місяців арешту за ухилення від мобілізації. Про деталі, побувавши на засіданні,
розповіли колеги з ТРК «Аверс» іта ІА «Волинські новини», з гуманних міркувань
не повідомивши прізвища правопорушника:
«Двічі отримував повістки, навіть приходив у пункт
збору, але їхати на фронт відмовився. Станіслав – громадянин України,
за національністю – росіянин. Майже все своє життя мешкає на Волині.
«Я росіянин. А громадянство українське. Я родився в Новосибірську, а сюди мене
привезли, коли мені було два роки. 43 роки я живу тут. У мене дві Батьківщини:
Україна і так само росія», – говорив Станіслав.
Після закінчення інституту його батька направили на роботу в м. Ківерці. З тих
пір сім’я мешкає в Україні. Згодом Станіслав переїхав у с. Світязь Шацького, а
тепер Ковельського р-ну.
Він двічі отримував повістки й навіть приходив у пункт збору, але далі їхати
відмовлявся. Так вказано у вироку Шацького райсуду.
Громадянин України зазначав, що служити в українському війську йому не дозволяє
здоров’я:
«Там защімлення. Я їздив, робив МРТ, приносив у
лікарню бумаги, щоб лічитися. Комісія признає всіх годних: нема різниці, який
ти не був би. Спина в любий момент мене хватає, і я два дні взагалі з ліжка не
можу встати. То я там, чесно сказати, сам по собі не потрібен»,
У вироку суду першої інстанції вказано, що чоловік не
хотів проходити військову службу у Збройних силах України, оскільки народився у
рф: «ОСОБА_4 поводив себе ввічливо, прибував у пункт збору, однак відбувати у
складі команд військової частини для проходження військової служби у Збройних
силах України відмовлявся. Казав, що не піде служити, не буде вбивати «своїх»,
оскільки за національністю він не українець».
Натомість Станіслав розповідає свою версію подій:
«Ішло зовсім не так. Прийшли з воєнкомата, начали ми
говорити за війну. Кажу: да, росіянин. Кажу: от єслі би ти поїхав у Польщу,
получив би громадянство польське і там началась би війна з Україною, шо ти
робив би? Каже: я воював би з Україною. Оце от начав так говорить. І так і було
сказано, що ні в білоруса, ні в українця, ні в росіянина стріляти не буду».
В останньому слові підсудний говорив:
«Просив би умовний (термін покарання, – ред.), щоб
остаться дома. Ну, там по сімейним обставинам. Без мене там тяжко».
Закон є закон: за злісне ухилення від мобілізації
передбачена кримінальна відповідальність. Але прокурори та судді чомусь
кваліфікували діяння ухилянта Станіслава за ст. 337 Кримінального кодексу
України (Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів), де
передбачена максимальна відповідальність – арешт на строк до шести місяців.
А логічніше б було уродженця росії, який усе свідоме
життя прожив в Україні, судити за ст. 336 ККУ, а там міра покарання від 2 до 5
років позбавлення волі.
Пожаліли?
Сергій ШРАМЧУК.
На фото ІА «Волинські новини»: ухилянт із російським
корінням у залі суду.