Плюс
Міністр оборони і Міністр закордонних справ, мінус Генпрокурор і за дужками: одіозні
кандидати на посаду Міністра освіти і науки України.
Ввечері 4 березня Верховна Рада України
проголосувала за обрання урядовців за квотою Президента України. До складу Кабміну
Дениса Шмигаля увійшли Міністр
оборони, генерал-лейтенант у відставці Віктор
Таран і Міністр закордонних справ Дмитра
Кулеба. Щодо останнього з трибуни виступив кадровий український дипломат,
член фракції «Батьківщина» Григорій
Немиря з застереженнями: мовляв, Дмитро
Кулєба за президентства Віктора
Януковича працював у МЗС і здійснював контакти від імені влади з
заокеанськими «консультантами», деякі з яких уже сидіть у тюрмах США.
Втім, «регіоналівське минуле» Дмитрові Кулебі не завадило: за нього проголосували…
А 5 березня
джерела «Української правди» розповіли про двох можливих кандидатів на посаду
Міністра освіти і науки України, котру в уряді Олексія Гончарука займала Ганна
Новосад.
І один із названих – Василь Кремень, президент Національної академії педнаук із 1997 р.
– також має за спиною довгий «хвіст».
«У 1999-2005 рр. він був Міністром освіти і науки в
урядах Віктора Ющенка, Анатолія Кінаха та Віктора Януковича. У 2018 р. аналітичний центр CEDOS проаналізував
наукові статті співробітників Академії педнаук та поставив під сумнів ступені,
котрі присвоює ця структура», – зазначається.
Експерти зробили висновки, що:
«90% статей не містять інформацію про новизну
дослідження;
62% статей містять посилання винятково на радянських
та пострадянських авторів;
70% не містять аналізу попередніх досліджень по
темі;
61% журналів публікацій не перевіряють якість та
науковість матеріалу;
81% не аналізують ніяких даних».
Крім цього, особа Василя Кременя відома волинянам і тому, що він входив до складу
Наглядової ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі
Українки, яка за рік не провела жодного засідання. Між тим, саме з легкою руки Василя Кременя ексректор Ігор Коцан, який програв вибори Анатолієві Цьосю, отримав статус
члена-кореспондента Національної академії педнаук, хоча і кандидатська, і
докторська дисертації в нього з біології…
Друга кандидатура на посаді очільниці МОН – народна
депутатка від партії «Слуга Народу» Юлія
Гришина: доктор юридичних наук, професор Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, голова
підкомітету з питань вищої освіти у Верховній Раді України нинішнього скликання.
«На своїй Фесбук-сторінці Юлія Гришина вже подякувала ексміністерці МОН Ганні Новосад та її команді за роботу», – звертає увагу «Українська
правда».
А ввечері 5 березня в системі влади має відбутися ще
одна ключова зміна. В порядку денному – висловлення недовіри Генеральному
прокуророві України Русланові Рябошапці…
Мало хто сумнівається, що проект не набере достатньої кількості голосів.
Світлана
КОМА.
На
фото «Української правди»: Юлія Гришина і Василь Кремень.