«Зворотний відлік»: скандал на телеканалі «UA: Перший» –
ведуча токщоу Мирослава Барчук протестує проти тиску.
Пізно ввечері 19 жовтня відома тележурналістка Мирослава
Барчук розмістила на своїй сторінці в соцмережах повідомлення, котре викликало
ураган обговорення не лише в журналістській спільноті, але і в політикумі. Якими
мають бути у демократичній державі цивілізовані стосунки між масмедіа,
суспільством, і владою, котра складається завжди від чинної влади та опозиції,
які періодично міняються місцями?
Ідеться про те, що Мирослава Барчук звинувачує «обслуговуючий персонал» в
Офісі президента Андрія Єрмака в централізованому «узгодженні» кандидатів на телеефіри
від правлячої партії з числа парламентарів монобільшості. Коли ж ведуча
запросила інших учасників, то, за її словами, почула «звинувачення, що… це
«недотримання журналістських стандартів».
«Але я тут не про підлість. Я про перші дзвіночки. Зокрема, про загрозу для
свободи слова і незалежної журналістики загалом. Мені здається, нам не варто
пропускати оцих сигналів, пробних кульок, які кидає нам влада, – вважає
Мирослава Барчук. – Я в професії давно, чудово пригадую, як все починалось у
2010 р. , коли спочатку Ганна Герман визначала гостей на каналах, потім ведучих
цих каналів, потім просто забирали ліцензії в опозиційних телеканалів, а потім
сталася катастрофа…».
Насправді ж порушена ведучою ток-шоу «Зворотний відлік» набагато ширша і глибин
ніша, ніж те, хто і кого відбирає для участі в телеефірах.
Насамперед, цей випадок підтверджує, що проведена в попередні роки і за
попередньої влади реформа «Суспільного» телебачення проведена неправильно.
Насправді телеканал «UA: Перший» та підпорядковані центральному офісу
НСТКУ обласні офіси по суті своїй не стали незалежними майданчиками висловлення свободи слова та вільної праці журналістів, а
структурою, котра повністю фінансується з бюджету і, на переконання тих, хто
при владі був, є і буде – повинна безвідмовно і за пільговими тарифами обслуговувати
тих, хто станом на сьогодні цим бюджетом керує. А Мирослава Барчук думає, що
раз написано «Суспільне», то воно таким і є…
По-друге, практика ручного управління депутатами різних рівнів
(починаючи від Верховної Ради України, продовжуючи обласними і районними,
а найбільше – в ОТГ) з боку реальних власників контрольного пакету акцій тієї
чи іншої партії існує не перший день і, мабуть, не скоро зникне. Їм кажуть, де і коли вони мають виступати, і вони це неухильно виконують, прчиому, навіть коли ситуація змінюється. У цьому сенсі
класичний приклад – колишній народний депутат від Луцького округу №22 Ігор
Лапін, який після закономірного програшу на виборах осів у м. Києві, де «за вказівкою партії»
буквально не вилазить із телеефірів каналів, власником яких є його патрон Петро Порошенко.
По-третє, і найголовніше, в Україні пора змінити саму модель
функціонування ЗМІ, котрі мусять відновити свій статус майданчика для
висловлення плюралізму думок, а не перебувати в ролі обслуговуючого персоналу
тих чи інших кланово-олігархічних структур. Головна умова тут лише одна –
державницька інформаційна політика.
Як історія зі «Зворотним відліком» буде розвиватися далі, покаже
найближче майбутнє.
Важливо, щоб Мирославу Барчук не звільнили з роботи і вона
продовжувала виконувати свою невдячну журналістську роботу.
Принципово для «сильних світу цього» переглянути своє
максимально тепле ставлення до
підконтрольних їм медіа-ресурсів та вкрай антагоністичне до тих, які
знаходяться поза межами досяжності, а також пояснити своїй прислузі, що
будь-яка диктатура слова – це шлях у безодню для всіх і прямий квиток у
Ростов-на-Дону.
І, може, це саме той час, коли треба проводити справжню медіа
реформу, а не її погану імітацію?
«Ну, що ж, пора сказати вголос…», – так розпочала свій пост
Мирослава Барчук.
Хоча про подібні випадки вголос і неодноразово говорилося і
раніше, в тому числі про них розповідалося і на сторінках «Волинської газети»,
говорити про проблеми треба. Хоча б для того, щоб їх вирішити з користю для
суспільства.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з відкритих джерел: у студії – Мирослава Барчук.