«А що у наших лісах є ще звірі?»,
– звучать при нагоді від простого громадянина такі чи подібні запитання.
Так, у
лісах Любомльського краю мешкає різноманітна фауна, котрій сприятлива ця земля
для прожиття. Ліс – це не тільки дерева, а сукупність усього живого. Усе
взаємопов’язано: дикі тварини не можуть існувати без лісу, так як і сама
природа лісова без тварин. Тож, потривоживши вранці сонні зарослі, пройшовши
особливо там, де важко пробратись, можна сполохати косулю. Вона зривається на
стрункі ноги зі свого лігвища, граційно
виринає з-під сухої трави і тікає-летить подалі від непроханих гостей.
Неподалік враз наблизився тупіт – через доріжину перебігає четвірко диких
кабанчиків. Вони сунуть у хащі, опустивши продовгувате гостре рильце, не
озираючись, потріскуючи і ламаючи усе на своєму шляху. А отут на галяві –
лисиччина територія – помережана підземними тунелями, які закінчуються
виходами-нірками. Ось вона – одна із господинь, швидко шмигнула блискавкою у
нірку, тільки й встигни запримітити.
У лісах,
на болотах та полях Любомльського району є і лосі, і олені, і зайці та
єнотовидні собаки, качки, перепілки, фазани. Але за них відповідаємо ми, особливо
ті, хто якимось чином причетний до природи – працівники лісу, мисливці,
господарі мисливських угідь. Мисливство у наш час повинно бути заняттям для
душі, а не задля промислового збуту м’яса дичини. Хто подорожував, бував у
Європейських країнах, бачив, як вільні лісові тварини не бояться показатись у
всій своїй красі людині на очі, з повним правом на життя переходять через
автомобільні шляхи.
Кінець
лютого – початок березня – час, коли дика фауна потребує тиші, особливо самки,
адже із пробудженням усього живого на землі, навесні з’явиться на світ потомство.
Тому працівники лісу звертаються до тих громадян, хто не зважає на ці суворі
закони природи та має дуже низький рівень екологічної та зоологічної освіти: полювання у такий період НЕ МОЖНА! Давайте будемо разом дбати про примноження звірини, оскільки
вона на території державних лісів є національним багатством України. Охороні
підлягають також і нори, хатки, лігва, мурашники та інші споруди тварин, місця
токування, нерестовищ, міграції. Будьмо патріотами своєї землі і в такий спосіб,
із бажанням, аби наші ліси були не тільки прекрасні, а й багаті. Природа ж не
терпить споживацького ставлення до себе. А мисливство та охорона природи – одностайні.
Любов ХВАС.
Фото автора.
