Гучні заяви з Києва про надання
житла родинам загиблих в АТО військовослужбовців, досі не підкріплені законодавчо.
Принаймні,
саме такий висновок напрошується з переписки між Ковельським міським головою
Олегом Кіндером та головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком (цей лист
Ковельська міськрада вирішила, з особистих міркувань, оприлюднити).
Зокрема,
градоначальник офіційно поцікавився в обласної виконавчої влади, чому Місто
залізничників не отримало грошей із тих 880 тис. грн., які Держбюджет
передбачив Волині на купівлю житла сім’ям загиблих військовослужбовців. Запитав
Олег Кіндер, звідки місто повинно віднайти гроші для надання квартири згаданим
родинам, яких у Ковелі шість. А ще попросив поради, як надати житло тим сім’ям
загиблих бійців, які не стояли на квартирному обліку й не потребують поліпшення
житлових умов, якщо закон якраз і визначає надання «атовського житла» за умови
присутності сім’ї на квартирній черзі та за необхідності поліпшувати житлові
умови.
Проте
як міська, так і обласна влада стала заручником столичних недопрацювань. Бо, як
пояснив Володимир Гунчик, згаданих 880 тисяч, переданих на Волинь, вистачило
тільки на купівлю однієї квартири і лікування одного тяжкопораненого. А щоб
розв’язати гордіїв вузол із наданням житла тим родинам, які і без того ним
забезпеченні, то це взагалі компетенція Верховної Ради ( із цього приводу Волинська
ОДА вже надіслала відповідний лист парламентарям).
От
і виходить, що обіцяти в Києві легко, а як ці обіцянки виконувати – то думайте
в області самі.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора:
в Ковелі вдова з трьома дітьми не має права претендувати на квартиру, бо її загиблий
чоловік Олександр іще за життя встиг побудувати хату.