Польський сейм ухвалив 11 липня державним святом: днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки». У МЗС України оперативно відреагували.
Про це йдеться у заяві сейму Польщі, пише «Європейська правда».
4 червня польський Сейм прийняв закон про встановлення нового державного свята. Відтепер 11 липня буде днем пам’яті поляків – жертв геноциду, вчиненого Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією на східних територіях Другої Польської Республіки.
У Сеймі наголосили, що «мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб про нього пам’ятали у вигляді дня, що призначається щорічно польською державою, в який будуть вшановувати жертви».
У заяві зазначили, що в період з 1939 по 1946 рік ОУН та УПА, а також «інші українські націоналістичні формування, що діяли на східних прикордонних територіях Другої Польської Республіки» скоїли «геноцид польського населення».
Вони вбили понад 100 тисяч поляків, переважно селян, знищили їхнє майно та змусили сотні тисяч поляків покинути східні прикордонні території Другої Польської Республіки», – додали у польському сеймі.
«Європейська правда» нагадує, у відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА.
У той же час слід зазначити, що братовбивчий конфлікт між поляками та українця в період Другої світової війни має глибоке коріння. Він бере початки ще в 1921 році, коли Варшава за спиною в УНР уклала з Москвою сепаратний мирний договір, яким розчленувала Україну на дві частини. Східні області окупувала радянська росія, західні – Друга Річ Посполита, Мало того: колишні союзники поляків – підрозділи Армії УНР – були роззброєні та інтерновані в концтабори, а в Варшаві навіть намагалися арештувати отамана Симона Петлюру, якого врятував майбутній волинський воєвода Генрик Юзефські!
Агресивна антиукраїнська політика Польської держави щодо православного українського населення на окупованих територіях до вересня 1939 року теж не сприяла порозумінню між народами, тож кривавий липень 1943 року, офіційний початок братовбивчої різанини, був лише питанням часу. В його роздмухування доклали зусиль також інші окупанти – гітлерівці та більшовики. Внаслідок цього з обох сторін загинуло до 100 тисяч людей…
Крім цього, польська сторона маніпулює поняттями та термінами, адже, наприклад, Організація Українських Націоналістів складался з двох частин – бандерівської і мельниківської, які між собою ніяк не взаємодіяли. Бо обидві були політичними структурами, а не воєнізованими формуваннями, тому апріорі не могли брати участі у знищенні польського населення.
Щодо відділів УПА, то навіть польським історикам досі не вдалося знайти жодного документу, яким би було віддано наказ на подібні каральні акції.
Так чи інакше, польська сторона, яка після Другої світової війни отримала контроль і над етнічними українськими територіями, що зараз входять до східних воєводств РП, продовжує трактувати неоднозначні події історичного минулого на свій лад.
В МЗС України у свою чергу заявили, що такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють країни, в тому числі у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн.
«Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки. Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею», – наголошують у відомстві.
В міністерстві додали, що попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, Україна продовжить йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора, порталу «Буг» і «Радіо ВВС Україна»: червоні маки пам’ятають про трагедію минулого; фрагменти одного з багатьох антиукраїнських пам’ятників у Польщі; Петро Порошенко як Президент України у Варшаві вшановує польських жертв «Волинської трагедії».