Однокурсник батька Порошенка

Університетський альбом лучанина Степана Купріянова – згадка про молодість, а віднедавна – ще й доказ цікавого факту зі студентської біографії. Хіба думав студент із Маневиччини, який здобував фах інженера-механіка, із 1954 до 1959-го навчаючись на факультеті механізації сільського господарства Львівського сільськогосподарського інституту, що його одногрупник, простий парубок Олексій Порошенко стане батьком Президента?..

Сьогодні, коли 81-річний волинянин, бува, згадує про те, що вчився разом із Порошенком-старшим, у розмові зі знайомими, то йому найчастіше не вірять. «Ну, не будеш же щоразу університетського альбому за собою носити?» – жартує сивочолий чоловік. 

Вони вчилися у той радянський період, коли на кожному кутку протидіяли «буржуазному націоналізму» та капіталістам. Уже через рік після випускного Степан Купріянов пішов працювати на Луцький машинобудівний завод, а ще за рік став заступником головного конструктора. Із 1968 до 1970-го він працював головним конструктором заводу, на ту пору промислового гіганта Західної України. За іронією долі, після розвалу СССР автомобільний завод «капіталізували» й перетворили у ВАТ «ЛуАЗ». Остаточну капіталізацію колишнього гіганта здійснили під контролем сина однокурсника колишнього головного конструктора Петра Порошенка. Бо саме йому належала корпорація «Богдан», до якої входить і наш завод. Щоправда, ставши главою держави, Петро Порошенко, за повідомленням у ЗМІ, продав свою долю партнеру.

Про Олексія Порошенка Степан Купріянов має тільки позитивні спогади. Каже, що той був спокійним і серйозним. А оскільки одружився ще на 3-му курсі, то й здавався однокашникам дорослішим за інших.

«Дивуюся, коли нині іноді читаю, що батько Порошенка – єврей і, мовляв, взяв прізвище дружини. Не знаю, яким було прізвище дружини, але точно пам’ятаю, що він до одруження був Порошенком. Жив у гуртожитку у Львові, а потім у Дублянах. За направленням поїхав працювати в Одеську область (сам, по-моєму, з Ізмаїла). А я – на Волинь. Відтоді ми не бачилися», – згадує лучанин. 

Аж через 6 років після випуску в Олексія Порошенка народився син Петро (на Одещині). По-різному склалася доля у однокурсників. Олексій Порошенко починав кар’єру головним інженером бєлградської сільгосптехніки, а потім став заступником голови концерну «Укрпромінвест», депутатом Вінницької облради і з легкої руки Президента Ющенка … Героєм України. А головний конструктор Луцького автомобільного зводу лучанин Купріянов (родом із с. Галузія Маневицького р-ну) з 1973-го керував промислово-транспортним відділом обкому партії, а з 1983 до 1991-го був секретарем парткому. За ці літа здобув ще дві вищі освіти. У вересні 1995-го пішов на заслужений відпочинок. Зі своїм однокурсником Порошенком після випуску так і не бачився. Та й за роботою заводу тепер спостерігає здалеку.