Кінорежисер Олег Сєнцов, який народився 1976 року в м.
Сімферополі, став всесвітньо відомим, коли 25 серпня 2015 р. рашистські
окупанти заарештували його в рідному Криму та відправили в колонію на 20 років.
Російський «суд» визнав його винним у «створенні в Криму терористичної
спільноти та керівництві ним, замаху на придбання вибухових пристроїв та
незаконному зберіганні вогнепальної зброї та боєприпасів, у двох терористичних
актах та підготовці ще одного теракту».
Режисер своєї провини перед окупантами не визнав.
Повернувся в Україну з колонії на території Крайньої
Півночі рф, Олег Сєнцов тільки 7 вересня 2019 р. разом із ще 34 в’язнями кремля,
яких відпустили в рамках обміну утримуваними особами між Україною та росією.
Із початку повномасштабного вторгнення путінських
головорізів Олег Сєнцов пішов захищати Україну, наразі він командир штурмової
роти одного з підрозділів, який веде запеклі бої на Донеччині. Був двічі
поранений…
«Поки перебуваю на лікуванні, мої хлопці продовжують
героїчно захищати Авдіївку. Це важке почуття, коли ти в госпіталі, у безпеці, а
вони під обстрілами в траншеї. Але я й звідси намагаюся бути корисним. Оновлю
трохи інформацію – я вже два місяці як командир штурмової роти, тому підлеглих
та турбот стало набагато більше, ніж було раніше у взводі. Тяжкі бої виснажили
не лише людей, а й нашу ресурсну базу», – написав він.
За словами командира штурмової роти, «щось згоріло,
щось зламалося, щось втрачено під час бойових дій».
«Треба купувати нові нічники, тепловізори, приціли,
звичайні дрони та нічні, окопні РЕБ, майже всі автомобілі потребують ремонту та
зимової гуми, та ще й обширний список нескінченних дрібниць. Звертаюся за всіма
небайдужими за допомогою», – цитує слова Олега Сєнцова «Бульвар Гордона».
Ось така вона, правда війни. І її підтвердить кожен
боєць із передової, в тому числі тисячі волинян, які зараз в окопах або ідуть в
атаку.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з відкритих джерел: Олег Сєнцов на фронті.