Москальська стратегія
Об’єкт бил обнаружен сразу: чьотко на картє,
датіруємой концом 80 годов прошлого столєтія. Командір-москаль в мислях уже
думав, куда на парадному мундірє он прицепіт мєдаль. І оттого єму стало тєпло,
когда он дал команду к пуску російской високоточной ракєти Х-29. Фсьо ж
нєсколько міліонов доларов стоіт ета ракєта. Не каждому москалю такая чєсть
випадаєт.
«Мощ! – подумал командір. – Ета ракєта может
унічтожить жєлєзобєтонниє конструкціі, мости… Вот ми хахлам покажем… Поджарім муху у єйо сєкрєтном бункєрє, откуда она направляєт на расєю полчіща комаров».
Тим часом на городі поблизу Гуляйполя стояла класична
будівля минулого сторіччя з дощок з високоточним вирізаним у підлозі колом для
справляння фізіологічних нужд. Любив туди навідуватися дід Панас лише тому, що
можна було спокійно курити самокрутку і в процесі єднання з всесвітом оглядати
крізь дірку у стелі, як Меркурій стає ретроградним. «Городським того не понять»,
– любив хвастатись дід і відривав шматок минулорічної газети, нанизаної на
гвіздок сотку.
Баба Вєра давно вже використовувала сучасний
вмонтований у хаті сортир, тож до дідових прогулянок у кінець городу ставилась
терпимо, бо взагалі толерувала відсутність діда з його самокрутками.
Дід Панас саме отримав зв’язок з космосом, увійшов у
стан нірвани, потушив самокрутку й, кашляючи та покинувши офіс роздумів,
простував до хати.
І тут як гахне!!! Дід аж присів.
Російська високоточна ракета Х-29 прибула точно в
ціль! Від дідового офісу лишилась лиш високоточна яма.
Як уляглось усе, дід пішов роздивитись…
«Трясця!!! – вигукнув Панас, – Вєрко, йди глянь, шо то
москалі з моєю верховною думою зробили!!!» Потираючи потилицю, про себе подумав,
шо нормальну ракету буквою «Х» не назвуть… Ще й 29 номером…
Послє развєдданих москаль-командир нєрвнічал: нє
ракєти, нє мєдалі, нє унічтожєного об’єкта… Лучшє б нам карти правільниє
купілі на всю стоімость ракєти… Єго сослуживци сідєлі і ржалі… Правда
нєдолго… Пока командір не зацеділ оплєухі… Велікая армія геройскі сразілась
с сортіром…
Яка армія, такий і об’єкт… Та й таке…
Автор Невідомий.