19 лютого у Луцькому Свято-Троїцькому кафедральному соборі Православної Церкви України Митрополит Луцький і Волинський Михаїл із всечесним духовенством провів чин похорону льотчика армійської авіації, капітана Ярослава Сачика, загинув 17 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Коврай Черкаської області.
Як уже повідомляла «Волинська газета», Захисник України, якому навічно буде 25 років, народився та навчався в місті Луцьку в родині, де батько Ігор Сачик мав досвід військової служби в авіації, а з перших днів Великої війни капітан добровільно пішов служити в один із підрозділів СТрО ЗСУ, де перебуває й досі.
У 2017 році Ярослав Сачик вступив у Харківський національний університет Повітряних Сил, який закінчив у 2021 році та був направлений для подальшого проходження військової служби в одну з військових частин.
Службу проходив на посаді штурмана-льотчика вертолітної ланки вертолітної ескадрильї.
З початку повномасштабного вторгнення російських окупантів молодий офіцер неодноразово брав участь у знищенні ворожої техніки та живої сили противника.
У бойовій біографії штурмана-льотчика вертолітної ланки 3 класу 243 бойових вильоти, під час яких у 189 випадках ворожу ціль було знищено повністю, у 27 ціль уражена частково. У складі екіпажу він літав на найскладніші бойові завдання у найгарячіші точки лінії фронту, і навіть далі вглиб тимчасово окупованої рашистами української землі: в оточений Маріуполь і на острів Зміїний…
Окрім знищення окупантів та їхньої техніки на лінії фронту, Ярослав Сачик як штурман-льотчик захищав українське небо. Зокрема, брав безпосередню участь у перехопленні ворожих дронів типу «Shahed-131/136», «Герань-1/2» «Гербера», якими ворог атакував енергетичну систему та цивільну інфраструктуру України
За мужність та героїзм 9 серпня 2024 року капітан Ярослав Сачик нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Біда сталася 17 грудня 2025 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Коврай Черкаської області. Ярослав Ігорович загинув у складі рідного екіпажу під командуванням Героя України Олександра Шемета …
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який провів панахиду, звертаючись до присутніх у храмі, згадав, як радіють волиняни, коли чують у небі гуркіт двигунів української авіації: бо знають, що це наш небесний захист. Але в кабінах грізних бойових машин знаходяться реальні люди, які дуже часто жертвують своїми життями, щоб інші громадяни України елементарно мали право на життя. І тому про цю жертовність потрібно повсякчас пам’ятати кожному. Тим паче, що знавісніла путінська окупаційна машина продовжує діяти, як «бульдозер сатани», намагаючись загарбати Україну та знищити кожного українця…
Помолилися за упокій душі захисника та провели його в останню дорогу разом із рідними, побратимами і жителями громади заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт та заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк.
А вчора на Львівщині попрощалися з трьома іншими членами екіпажу ударного гелікоптера Мі-24.
Пресслужба обласної військової адміністрації повідомила, хто піднявся з нашим Ярославом Сачиком у той останній політ зі складу 12 Окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка:
Олександр Шемет.
Родом із міста Корюківка Чернігівської області. Був начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки. Герой України, удостоєний ордена «Золота Зірка». Також нагороджений орденом Данила Галицького та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали захисника у місті Львові. Йому було 55 років.
Дмитро Попадюк.
Обіймав посаду бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали оборонця у рідному селі Калинів Самбірського району. Йому назавжди – 28.
Ігор Тоганчин.
Служив старшим повітряним стрільцем вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Поховали воїна в селі Корналовичі Самбірського району. Йому було 56 років.
«Це непоправна втрата для нашої авіації, для всієї країни та, найперше, для родин. Щирі співчуття сімʼям, які осиротіли. Ці воїни до останнього залишалися відданими присязі і героїчно виконали свій обовʼязок перед українським народом. Глибока шана та вічна памʼять», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Похоронили Героя Ярослава Сачика, який за життя так і не встиг одружитися та порадіти появі дітей, на Алеї почесних поховань кладовища в селі Гаразджа Луцького району. Духовенство відслужило заупокійну, побратими запалили фаєри, тишу розітнив тикратний військовий салют зі стрілецької зброї…
Володимир ДАНИЛЮК.
Фото автора, Степана ВУЛИКА і пресслужб Львівської обласної військової адміністрації та Луцької міської ради.