«От бензопили якраз не вистачало!»

До
Нової Руди, що в Маневицькому р-ні, треба їхати лісом-полем та вибоїнами. Тож
коли ми врешті дісталися туди, де живе Віктор Сахарчук – переможець нашої
передплатної кампанії, чоловік так прямо й запитав: «І то хотілося вам їхати у
таку далечінь!».

Звісно,
хотілося. Адже знайомство із тими, хто чекає виходу кожного наступного номера
тижневика, не лише надихає і примушує вдосконалюватися, а й дає величезну
порцію позитиву – заради цього ж працюємо.

Віктор
Сахарчук – наш постійний читач уже понад 5 літ. Тепер і до категорії
щасливчиків записався. Бо ж не тільки передплатив, а й випробував удачу:
надіслав квитанцію на адресу редакції – і от має бензопилу. Річ удома, каже
переможець, просто необхідна, тим більше, кажемо ми, – такому господареві.

Не
вихваляю нашого переможця – просто констатую факт. Добротну хату помітили ще
здаля. Кажу Вікторові Васильовичу: мовляв, очевидно, давно будуєте дім…


Ото вже 5 років, – відповідає. – Та що я там збудував… Он, бачте, скільки ще
треба рук докласти до всього!

Оглядаю
чималу територію, в уяві малюю картину близького майбутнього, бо розумію, що
Віктор Сахарчук за кілька літ тут зробить райське обійстя. Кажу, мовляв,
приїдемо подивитися. Головне – передплатні квитанції нам надсилати, то, може,
знову матимемо не менш вагому, як бензопила, причину для зустрічі.

Віктор
Васильович – учитель фізкультури у місцевій школі. Навчався у Лесиному виші,
фах обирав свідомо, любив спорт, дітей, тож і думати не було над чим. Очевидно,
вплинула на вибір і мама Віра Володимирівна, котра також учителює.

Щодо
мами і сина. Ситуація склалася цікава. У пошуках контактів, адже на конверті з
квитанцією Віктор Васильович у рядку адресата зазначив лише «Сахарчук В. В.»,
телефонуємо до Новорудського сільського голови Миколи Дарчука з проханням
допомогти знайти потрібну людину. А Микола Михайлович у відповідь став
розмірковувати:


Ну, Сахарчуків В. В. у нас двоє. Хто б це міг бути? Треба подумати.


Та що там думати, – кажу. – Давайте обох – розберемося.


Звісно, розберетеся, бо то – мама і син. Та я все більше схильний думати, що
саме Віктор вашу газету передплачує. Точно він, причому – постійно.

До
речі, дружина Віктора Васильовича – Тетяна – теж учителька, тільки зараз
перебуває у декретній відпустці. В їхній сім’ї – троє діток, наймолодшій
Христині – всього три місяці. Юліані – вже 5 років, а синові Давиду – два.
Словом, гурт іще той.

Для
них тато і старається. Жартує: мовляв, програму мінімум уже виконав – син є,
дерева садив не раз, дім збудував. Лишилося тільки мріяти, аби все це не
даремно, бо ж нічого доброго у жодному, навіть найкращому домі, не вийде, якщо
в рідній країні не буде миру.

Світлана
ДУМСЬКА.

Фото
Романа УСТИМЧУКА.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *