Осінні пейзажі душі

Нам треба трохи часу, щоб зітхнути,
Так закружляли нас закохані вітри.
Нам треба трохи осені вдихнути,
Що віддає нам всі свої дари.
Ми, мов осіннє листя, що без тями
Жовтіє і загоюються рани.
Ми просто люди, що живуть світами,
Які плетемо різними нитками.
Нам хочеться комфорту й теплоти,
Відчути кавове натхнення ночі,
Під звук гітари в парку восени
Зустрітися з коханням очі в очі.
Ми люди, що сканують сонне місто
Крізь скло вечірнього маршрутного таксі.
Ми люди, що живуть безкомпр

Читати більше