Волинська газета

Історія 14-ї (а ще недавно 51-ї окремої механізованої бригади з армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України) – то не лише біль і криваві будні сьогоднішньої війни. Це передовсім звитяга і воля до перемоги, приклад героїчного єднання народу задля одвічної потреби – боронити рідну землю. З першими пострілами на Сході, коли волинських бійців кинули під російські танки та «гради», потреби володимир-волинської бригади згуртували волонтерів, учорашніх вчителів чи інженерів, землеробів,

Із перших днів гарячих подій на Сході волиняни знають Романа Мартинюка як активного волонтера із Володимира-Волинського, який уболівав за 51-шу (нині 14-ту) ОМБ. Сьогодні він став на захист держави у лавах усе тієї ж 14-ї бригади. Кому, як не йому, відомі всі її біди й тривоги, а разом із тим – звитяги та здобутки. Крім того, саме Роман Мартинюк активно співпрацює з благодійним фондом «Волинь-2014», завдяки якому волинські військово-службовці мають усе необхідне. І хоча нині він служить на Донеч

Перше вересня так чи інакше змушує нас озирнутися на проблеми розвитку освіти. Кожен дорослий у будь-якому випадку аналізує та порівнює. Пильно вдивляється у малих школяриків із думками: «Ось воно, молоде покоління, якому змінювати країну». Лучанка, громадська діячка Лілія Кревська у галузі освіти пропрацювала чимало літ, 9 із них – на посаді заступника начальника управління освіти Луцької міської ради. На порозі 2014-го охоче підтримала європейські прагнення сучасної молоді, а коли однієї ноч

Волинь знову отримала допомогу від ЄС на більш як півтора мільйона євро.

У серпневі дні у лісі – рай. Цілюще повітря, пахучий цвіт різнотрав’я, по черзі дозрівають смачні і поживні ягоди, і грибів – маленьких рудих лисичок – можна нашукати. Тож наша подорож лісовими стежками цієї пори – і насолода, і приємне споглядання царства природи, але, в першу чергу, – спостереження за звичайними робочими буднями працівників лісу. Їх ця краса оточує, із цього складається їхня щоденна праця, яка є ретельною, часто складною, але і по-своєму привабливою.

«Я дуже багато бачив російськомовних патріотів. Вони ходили в китайських «шмотках» і дивилися російські серіали. Але в них був український початок…»

100 років тому половина Волині була окупована ворогом, а тисячі українців із Холмщини та північно-західних районів нашого краю були примусово депортованими… А через 30 років нашим співвітчизникам знову судилося стати вигнанцями зі своїх прабатьківських земель, що по той бік річки Західний Буг…

Храмовий празник с. Мельники зібрав сотні прихожан. Розділити радість заснування Свято-Аннівського храму приїхало зо двадцять священників з цілої області і навіть сусідньої Білорусії, зокрема Малоритський благочинний та священик с. Оріхово Малоритського району, також представники кількох монастирів, семінаристи з Волині та Росії. Разом відслужили літургію.