Якщо зовсім недавно волиняни (як і українці загалом) погану якість продуктів харчування обговорювали лише в тісному колі, нарікаючи на виробника та продавця, то тепер споживач почувається захищеним. Причина таких змін зрозуміла: люди переконалися, що можуть відстояти право на хороший товар, за котрий віддають свої гроші.
Сьогодні постать Яна Войцеха Ківерські – командира 27-ї Волинської дивізії піхоти Армії Крайової – належить до когорти найвідоміших борців за відродження Польської держави під час Другої світової війни. Про це свідчить хоча б той факт, що вже посмертно йому присвоїли звання генерала бригади. А його пам’ятник встановлено в центрі Варшаві у Волинському сквері.
Раїса Кучмук: «Я однаково люблю діда Пилипа – комуніста та діда Івана – зв’язкового УПА».
Попередник афериста Слюсарчука із Волині був нейрохірургом та гінекологом і теж мріяв «лікувати» дітей.
Рідний брат гуманітарного віце-прем’єра в уряді Юлії Тимошенко незаконно прихопив собі землю на березі озера Світязь і збудував там хороми! А з ним – ще троє спритників…
– Ось оцет купила за три гривні! – урочисто проголосила сусідка Ольга, яку ну просто розпирала гордість від думки про те, яка ж вона економна господиня.
Кожному тямущому господареві зрозуміло: посіяти й зібрати врожай замало, необхідно подбати і про його подальшу долю (або продати, або ж переробити, або ж десь зберігати до кращих часів, коли ціни будуть прийнятними). Саме тому сільський люд, котрий живе із землі, частенько ностальгує за радянськими колгоспними часами. Бо тоді, попри всі мінуси ведення господарства, про те, що нині зветься логістикою, дбали.
Коли стається якась дивина, а пояснити її неможливо, починаєш у нелогічному шукати бодай якусь логіку. Декілька років тому у Володимир-Волинській військовій частині солдат строкової служби, якому лічені дні лишалися до дембелю, несподівано…
11 липня у Волинському сквері варшавського мікрорайону «Жолобок» Президент Республіки Польща Броніслав Коморовські урочисто відкрив пам’ятник польським жертвам Волинської трагедії. Його центральним елементом є 7-метровий хрест, з обох боків біля якого встановлено 18 таблиць із назвами місцевостей України, що в 1920-1939 рр. належали Польщі, де бандерівці «здійснила масові злочини». Жоден український дипломат на цьому заході присутній не був.
Минуле не треба забувати, але воно не повинне руйнувати майбутнього. На цьому постійно наголошували під час академії пам’яті, що відбулася у стінах облмуздрамтеатру ім. Тараса Шевченка.
