«…Вона гостинна. Як і годиться особі жіночого роду, має свою таємницю, котру ще належить розгадати кожному, хто сюди потрапить», – так лірично і щиро вас запросять до багатого на історію та природні й архітектурні дива краю на порталі «Волинь туристична», котрий нещодавно презентували у Луцьку.
Провести сесію облради в один день завадили… доїльні апарати. Вкотре обговорення проектів рішень, що стосуються агропромислового комплексу, обранці звели до користі та якості доїльних установок, якими забезпечують селян коштом Державного та обласного бюджетів.
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо перебування дитини у закладах громадського харчування та сфери розваг у нічний час), згідно з яким дітям віком до 16 р. із 22.00 до 6.00 забороняється перебувати у відповідних місцях. Хтозна, чи чули про цей закон та про розпорядження Луцького міського голови Миколи Романюка батьки неповнолітніх лучан, однак під час рейду, організованого правоохоронцями та відповідними службами, було виявлено діт
24 травня у Луцьку відкривали новий джазовий рік. Уже традиційний фестиваль «Музичні діалоги» під звуки дощу відшумів у замку Любарта.
Ще не так давно санаторій матері та дитини «Пролісок», що в Ківерцівському р-ні, був в епіцентрі скандалу. А нині має амбітні плани!
Шлях «із грязі в князі» для багатьох стає коротшим із… козачими генеральськими погонами на плечах…
Між селами Великий Обзир та Малий Обзир Камінь-Каширського р-ну споконвіку сполучення нетривке. Бо населені пункти, що входять до однієї сільської ради, ніби й недалечко один від одного, але розділяє їх підступний Стохід, який розійшовся трьома розлогими рукавами поміж Обзиром Великим та Малим. Благенькі дерев’яні містки, котрі тамтешні селяни нарекли «мостками», – все, що з’єднує обидва села.
«Рожищенський сирзавод», куди віднедавна прийшов новий інвестор, імені якого поки не називають, потроху оговтується. І навіть починає віддавати борги…
Династія медиків – сім’я Васильчуків – відома далеко за межами турійського села.
Біля напівзруйнованого монастиря діти побачили справжнє диво: хрест, який восени ледь виднівся, зараз – як гриби після дощу – «виріс» із землі.
