Василь Севастьянов
визволяв Ковель
Останки
ще 23-х воїнів радянської армії, що полягли під Ковелем у 1944 р.,
було віднайдено членами пошукового загону «Відродження». Про це йдеться на сайті Володимир-Волинської єпархії ПЦУ.
Пошуковці-волонтери,
котрих очолює герой України, учасник АТО, полковник Вадим Дорофеєнко, є на
сьогодні єдиними на Волині, хто займається пошуком та перепохованням загиблих в
роки Другої світової війни.
Від
початку військових захоронень у 2012 р. на висоті
Ведмежій, що в урочищі Мар’їно, з пошуковим загоном «Відродження» тісно
співпрацюють ковельські священики УПЦ та члени
братства преподобного Сергія. Разом готують місця під наступні погребіння,
разом беруть участь в урочистих заупокійних богослужіннях та спільно доглядають
за могилами.
Минулої п’ятниці, 29 листопада,
у Воскресенському кафедральному соборі православні священники Ковеля на чолі зі
старшим благочинним округи протоієреєм Володимиром Ровінським звершили
заупокійне богослужіння перед гробами з останками віднайдених воїнів.
Серед
священнослужителів був присутній клірик Камінь-Каширського благочиння
настоятель міського храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Юрій Михайлов.
Духовенство
та члени пошукового загону на руках понесли з храму в останню путь визволителів
рідного краю.
На
військовому кладовищі процесію вже чекали небайдужі ковельчани, серед яких були
як сивочолі свідки лихоліття Другої світової війни, так і юні школярі, котрих
батьки та духовні отці навчили шанувати минуле і вірити в майбутнє. Нажаль,
сред членів пошукового загону не було його командира – Вадима Дорофеєнко.
Під
час виконання бойового завдання на сході України полковника було поранено і він
лікується у військовому госпіталі. За підготовку захоронення відповідав його
заступник – майор Григорій Максименко.
Захоронили
воїнів у свіжих могилах з простими солдатськими обелісками. Та, немовби
піднявшись від землі, невідомі солдати знову стали у чіткий стрій захисників
народу України – ставши небесними покровителями. І кожен, хто брав участь у
захороненні і спільній молитві, відчував, що стояв на місці батька і матері
полеглого, дружини та сина, друга та військового товариша.
Серед
двадцяти трьох захоронених, ім’я одного воїна вдалося встановити – це молодший
лейтенант Севастьянов Василь Якович, 1918 року народження. У квітні 1944-го,
коли Василь загинув, визволяючи Ковель, йому ще й не
виповнилося 26 років.
Скорботно-урочистий
захід закінчивсяпоминальною
трапезою.
Наш кор.
Фото з сайту Володимир-Волинської єпархії УПЦ.