У
ЛУЦЬКУ ВИРІШУВАЛИ, ЯК ДІЯТИ ЗІ ЗНАЙДЕНОЮ МОГИЛОЮ РОЗСТРІЛЯНИХ В’ЯЗНІВ
Луцькі
історики та краєзнавці наголошують на важливості ексгумації та перепоховання
знайдених решток тіл розстріляних в’язнів Луцької тюрми. Про це йшлося під час
круглого столу, що відбувся 5 січня у Центрі надання адміністративних послуг, повідомляє видання «Волинський інформаційний портал».
Могилу,
у якій, найімовірніше, – рештки розстріляних у 1941 році працівниками Народного
комісаріату внутрішніх справ (НКВС), виявили у Луцьку влітку 2016-го року під
час реконструкції вулиці Кафедральної та прилеглої до неї території. Утім, що
робити із рештками, досі не вирішили, тож це стало предметом розмови між
міською владою, істориками, краєзнавцями та громадськими діячами під час
круглого столу.
Начальник
відділу охорони культурної спадщини Луцькради Петро Троневич розповів, що
могила конусоподібна й має 10 метрів в діаметрі зверху. На переконання
Троневича, це «воронка» від дуже потужної німецької авіабомби.
Спеціаліст
відділу охорони культурної спадщини Юрій Мазурик інформував, що в’язні, яких
знищили 1941-го року, були розстріляні у 4 місцях. Могила ж, яку знайшли
поблизу колишньої Луцької тюрми, ущент заповнена кістками, але говорити про
кількість полеглих там людей без проведення відповідних досліджень важко.
Представник
державного історико-культурного заповідника у місті Луцьк Віктор Баюк зауважив,
що правильними діями вважає повне дослідження останків, ексгумацію,
перепоховання, а далі – встановлення пам’ятного знаку на місці виявлення
могили. За його словами, такі роботи вже проводилися в Луцьку у 2007 і 2009
роках. Тож важливо, щоб тепер це робили компетентні люди.
Директор
департаменту культури та збереження історичної спадщини Луцькради Сергій
Годлевський озвучив декілька варіантів захоронення решток тіл загиблих.
Зокрема, на його думку, можна у Старому місті над місцем зробити
церкву-усипальню, як це на Козацьких могилах, можна перепоховати біля стели
пам’яті з надписами. Як варіант – захоронити кістки на Меморіалі вічної слави.
Представниця
Інституту національної пам’яті Леся Бондарук висловила свою позицію: «Однозначно
– ексгумація. Фінансова участь обласної і міської влади можлива, для прикладу,
50 на 50. Можливо, певні кошти може виділити Київ, це треба уточнити».
Натомість
секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників
антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав
Шеремета наголосив на тому, що за можливості треба зробити ДНК-експертизу
решток. Адже таким чином можна навіть знайти родичів загиблих. «У будь-якому
випадку це пам’ятка місцевого значення, але враховуючи масштаби, це може бути і
памятка національного значення», – додав він.
Зрештою
ж після тривалої дискусії учасники кругового столу зійшлися на думці про те, що
ексгумацію варто розпочати якнайшвидше, аби здійснити перепоховання за
християнськими традиціями. Тож домовилися створити робочу групу для вирішення
усіх пов’язаних із цією ситуацією питань.