Пам’ятати заради майбутнього

Шляхами козацької звитяги» (Луцьк – Пляшева – Берестечко – Горохів – Підбереззя) подорожували 17 колишніх малолітніх в’язнів фашистських концтаборів. Із членами Луцької МГВО «Спілка в’язнів – жертв нацизму» у подорож вирушили її очільниця Валентина Лазарук, голова «Спілка Чорнобиля» Федір Рузак, доцент СНУ ім. Лесі Українки, волонтер  Анатолій Тучак та наш спецкор Олена Романюк.
У с. Пляшева Радивилівського р-ну працівники музею «Поле Берестецької битви» ознайомили гостей із козацькою зброєю та речами, знайденими під час розкопок. Розповіли про проведені наукові та археологічні дослідження. На території Національного історично-меморіального заповідника діти війни, народжені під наглядом гестапо, згадували важке дитинство та нелюдські умови проживання за колючим дротом, голод та недуги. Серед них і Галина Гордіюк, яка народилася в німецькому трудовому таборі м. Берлін, куди примусово були вивезені батьки разом з дітьми у 1944 р. Мати, будучи вагітною, віддаючи їжу дітям, опухла з голоду, була відокремлена німцями від інших, бо ніхто не вірив у те, що вона виживе. Але доля була з’явитись на світ Галині… Свою історію життя вона дізналась з розповідей батьків та сестри. Лілія Костюк розповіла про те, що її батьки з України були вивезені у 1942 р. (мати – з Донецької обл., батько – зі Львова). Стрілися вони в Німеччині, де вона й народилася, батько загинув під час бомбардування американцями авіазаводу, повернулися після звільнення в Україну без нього.
Олександр Ніколаєв народився у 1941 р. в м. Шепетівка Хмельницької обл. Через те, що мати була членом підпільної організації, боролась за звільнення України від фашистських загарбників, родину було заарештовано. Катували в гестапо і його маленького, на очах у матері, аби вивідати необхідну в неї  інформацію. Та, усвідомивши незламність українських людей, їх було розстріляно разом з іншими полоненими. Мати з тіткою прикрили його від куль своїм тілом. Серед розстріляних він вижив один. Олександр Миколайович, мабуть, єдиний в Україні, хто має посвідчення колишнього в’язня гестапо.
Продовжилась екскурсія у м. Берестечко, де привітала усіх директор будинку школяра Марія Фридинська. Вона запросила оглянути Будинок школяра й талановиті доробки своїх вихованців, після чого на площі 15 учнів-волонтерів виступили із благодійною культурною програмою, присвяченою героям Майдану та захисникам України, які воюють на Сході.
У Горохові тепло зустріли подорожуючих голова районної державної адміністрації Любов Матвєєва та начальник відділу внутрішньої політики Е. Довгополова. За круглим столом усі ділилися спогадами про минулі лихоліття. Були присутні й місцеві запрошені: брат малолітнього в’язня Й. В. Макарука Р.В. Макарук та його внучка, учениця 11 кл. Горохівської школи ім. І. Франка Карина Савчук. Голова правління Луцької МГВО «Спілка в’язнів-жертв нацизму» Валентина Лазарук розповіла про Спілку, ознайомила з її виданнями, зокрема книгами «Говорить пам’ять», «Там, за колючим дротом» та «Рівновага».
Завершилась екскурсія у с. Підбереззя, де сільський голова В.С. Коритко запросив у музей бойової слави місцевої школи. Учениці-екскурсоводи розповіли про героїчну історію села, вшановуючи пам’ять минулого та сьогодення.
– Це уже третя екскурсія впродовж року, – зауважує Валентина Лазарук. – Були в музеї-кафе «Першої світової війни» с. Переспа, краєзнавчому музеї смт Маневичі. 
Подібні заходи спілчани мають можливість проводити завдяки Міжнародному федеральному німецькому фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє». Колишні в’язні концтаборів, остарбайтери та ті, хто народився в Німеччині, на думку німецьких колег, потребують матеріальної і моральної допомоги. Серед них є одинокі та малорухомі люди. Про них також не забувають члени організації. А ще регулярно відбуваються засідання клубу «Гарячі серця», кулінарні шоу, вечори спогадів, під час яких усі діляться своїми життєвими історіями. Мета та завдання організації та німецького фонду – пам’ятати, бути  відповідальними і дбати про майбутнє, щоб був зв’язок поколінь, адже передача інформації від старших людей є цінною для молоді. 
– Нещодавно до цієї роботи долучилася і кафедра здоров’я та фізичної терапії СНУ ім. Лесі Українки, вигравши грант «Діалог, – долучається до розмови Анатолій Тучак. – Ми вже презентували свою програму і будемо співпрацювати з Луцькою міською організацією спілки в’язнів. 
Це передбачає в першу чергу волонтерську допомогу, фізичну терапію, вміння працювати з людьми старшого віку, які пережили війну та являються жертвами нацизму. Студенти отримають відповідні знання і згодом зможуть використати їх у житті, адже в Україні окрім в’язнів Другої світової є люди, які пережили жахіття полону в Афганістані, а тепер – і на Донбасі. Всі вони потребують реабілітації і допомоги з боку української держави. Цю програму особисто підтримують ректор СНУ Ігор Коцан та зав. кафедрою Юрій Лях.
Хто пам’ятає і дбає про минуле, той має майбутнє!
Олена РОМАНЮК.
Фото автора.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *