Дзеркальна
дата*
Він відійшов, як праведник – у сні…
Дзеркальний день став тихо
задзеркальним,
ледь-ледь почавшись… Як і всім, мені
лягла плитою новина печальна…
…В бік Волновахи потяглась душа
його стражденна – сумніву немає!
Там на підході гурт при «калашах».
Супроти стане він – і це немало!
Як захистити від навали край?
Від зла, з яким боровсь із літ юнацьких?
Це зло не розбирає: хата, гай…
Б’є регулярно, часто і зненацька…
А мова!.. Їй віддав усе життя!..
Стаття його із назвою складною**
з неволі нас вела, неначе стяг,
спасала совість, мов вітрильник Ноїв…
…Поринула Душа у рідний край…
Їй ще не час на Острови Блаженних…
Не дінеться нікуди Божий рай…
На часі – бій із монстром ненажерним…
Микола
ЦИВІРКО.
*22.02.2022
** «Інтернаціоналізм чи русифікація?»