Нововолинським шахтарям покажуть не
«Кузькіну», а «Зюкіну мать»?
Як ми вже повідомляли, плани урядовців достроково
припинити роботу двох нововолинських шахт, а також хронічні неплатежі з
Держбюджету на будівництво нової та сучасної шахти №10, викликали шквал
обурення гірників та членів їхніх родин. Але акції протесту лише посиляться
після того, як Кабмін на тлі втрат більшої половини донецьких копалень та
жорстокого дефіциту вугілля продовжує купувати в Південно-Африканській
Республіці «вугілля, яке не горить», а також заявляє про намір придбати тверде
«чорне золото» в… Російської Федерації.
Отже, українська влада в
січні ц. р. намагається імпортувати з РФ приблизно 620 тис. тонн енергетичного
вугілля. Про це заявив перший заступник міністра енергетики та вугільної
промисловості Юрій Зюков.
«У січні у нас завдання
(імпортувати) десь порядку 120 тис. тонн – це для «Центренерго», які
підтверджені контрактами, і десь біля 500 тис. тонн – це за контрактами, які є
в ДТЕК. Це я кажу про російське вугілля», – цитує урядовця «УП».
Юрій Зюков також зазначив, що
Україна веде переговори щодо збільшення обсягів поставок енергетичного вугілля
з РФ, оскільки середня ціна на російський енергетичне вугілля, з урахуванням
нинішньої ситуації з курсами валют, може складати 72-73 дол.за тонну, що
відчутно дешевше, ніж вартість українського аналогу.
Причалили до наших портів й
океанські лайнери із південно-африканським вугіллям. Перше судно розвантажилося
в Одесі ще на Різдво, а друге спустошило свої трюми в Іллічівську 10 січня.
Якщо вугілля чотирьох перших поставок вартувало 86 дол. США за тонну, то
останні надходження дещо подешевшали – до 80 у. о.
Незважаючи на те, що
Генпрокурор України Віталій Ярема стверджував, що це африканське вугілля –
поганої якості, не горить у котлах Зміївської, Трипільської та Старобешівської
ТЕС, а тому ГПУ порушила кримінальну справу та оголосила чиновникам
Держкомпанії «Центренерго» підозру в розкраданні державних коштів в особливо
великих розмірах, Міністерство енергетики та вугільної промисловості як ні в
чому не бувало продовжило виконання контракту. І це те саме міністерство,
керівник якого – Володимир Демчишин – майже місяць навідріз відмовляв
зустрічатися з представниками страйкуючих волинських шахтарів, аби не просто
вислухати, а неухильно виконати їхні вимоги!
Можливо, подвійні стандарти у
ставленні до українського з одного боку та ПАРівського та російського вугілля
пояснюються не економічними, а якимись іншими розрахунками? На цю думку
наштовхує очевидний факт: після порушення ГПУ кримінальної справи та оголошення
підозри директор українського підприємства «Укрінтеренерго» Володимир Зіневич
був примусово доставлений до суду, який обрав для нього запобіжний захід у
вигляді 2 міс. тримання під вартою. Але згодом Печерський суд м. Києва для пана
директора встановив суму застави в розмірі 365 млн грн (!!!), і арештант
благополучно вийшов на волю…
Коли градус шахтарських
емоцій на Волині сягнув епогею і вугільники почали «рихтуватися у похід на
Київ», міністр Володимир Демчишин таки згодився на зустріч. 12 січня під час
оперативної наради голова облдержадміністрації Володимир Гунчик повідомив:
«13 січня, за домовленістю з
Міністерством енергетики та вугільної промисловості, відбудеться зустріч
представників волинських вугільників з міністром. З цього приводу вчора я мав
розмову із народним депутатом Ігорем Гузем, Нововолинським міським головою Віктором
Сапожніковим, першим заступником міністра Юрієм Зюковим. Визначено коло питань.
Ми серйозно готуємося до цієї наради. Участь у ній візьмуть голова
облдержадміністрації, Нововолинський міський голова, представники профспілок
волинських вугільників і трудового колективу шахти №10».
Також Володимир Гунчик
письмово звернувся до Президента України, Прем’єр-міністра України, голови
Верховної Ради України з проханням переглянути рішення, викладені у Законі
України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» і відновити діяльність зони
пріоритетного розвитку у Нововолинську. У цьому ж документі, за словами голови
облдержадміністрації, було викладене
аргументоване бачення розвитку вугільної галузі Волині.
І в середу, обідньої пори
зустріч на найвищому рівні таки відбулася. Окрім волинської делегації, до
котрої ввійшли Ігор Гузь, Володимир Гунчик, Віктор Сапожніков, керівники
шахтарських підприємств і профспілок та ініціативна група з рядових гірників,
участь у нараді з міністром і його замом узяли також представники Львівщини
(нардепи, голова облдержадміністрації та директори шахт). Приєдналися до
розмови й шахтарі зі Сходу. І всі вони в один голос заявили, що програма уряду
на 2015-й рік – це, фактично, руйнація вугільної галузі України. Бо як інакше
назвати зникнення понад 200 (!) копалень (270 у радянський час – 34 у
теперішній)?
На початку розмови волинська
делегація вкотре нагадала про чотири основні вимоги, які ставлять вугільники
перед урядом: повернути борги із виплати заробленого, поки що не закривати шахти
№1 і №9, віднайти кошти на завершення десятої копальні й передбачити
фінансування вугільної галузі на 2015 рік.
Отож, пункт перший. Іще з
середини листопада Нововолинськ дає на-гора «чорне золото», втім, грошей за
виконане не отримав. Працівники п’ятої шахти (через закриття об’єкта їх
лишилося 21) не отримують зарплати ще з вересня. Однак під час наради міністр
не назвав термінів погашення боргів.
Прохання не закривати ще двох
шахт теж не знайшло підтримки в урядовців. Із цього приводу міністр заявив: він
не бачить економіки по діючих копальнях, тому, зважаючи на програму дій уряду,
пропонує два варіанти для поки працюючих шахт: або приватизація, або закриття.
Добудова десятої копальні,
яка могла би дати роботу чи не всім нововолинським шахтарям, теж, підтвердилося,
не входить у плани Міненергетики. Хоча, зазначив Віктор Сапожніков, у цей
об’єкт уже вкладено півтора мільярда гривень!
– Якщо вірити інформації, то
на чотири дні проведення АТО витрачається коштів стільки ж, скільки потрібно на
завершення десятої копальні, тобто 500 мільйонів гривень. Однак Нововолинську
ці гроші виділяти не планують, – зробив
висновок Віктор Борисович. – І це при тому, що й на закриття шахти потрібні
немалі гроші.
Звісно, після всього почутого
волинська делегація вже й не сподівалася на позитивну відповідь щодо четвертого
пункту вимог – належне фінансування вугільної галузі України в цілому.
На аргумент урядовців про те,
що видобувати вітчизняне вугілля не вигідно, самі шахтарі не могли стримати
подиву. Адже наше чорне золото вугільники продавали по 1,100 грн, а ціна
імпортного доходить до 1,600 грн!
Не могли делегати з регіонів
зрозуміти доцільність транспортування «чорного золота», яке автоматично його
здорожує. Тому й запитали:
– Шахти Волині та Львівщини працювали
якраз для того, аби постачати сировину на теплоелектростанції Бурштина і
Добротвора. Однак нині ці ТЕС працюють із вугіллям, котре везеться зі Сходу. А
наша волинська продукція транспортується навпаки – із Заходу на Схід. То як
зрозуміти ті процеси, які відбуваються у вугільній галузі? Як пояснити, що
власних людей ми лишаємо без роботи, а фінансуємо Африку та окуповані території?
– Коли уряд вирішив, що
робота Нововолинських шахт не рентабельна, і планує їх закривати, то давайте це
робити принаймні поступово, – запропонував Віктор Сапожніков. – Якщо зменшувати
фінансування, то на 20% нинішнього року, ще на 20 – наступного і так до 2020
року.
Не дійшовши консенсусу у
першочергових питаннях, учасники наради все ж домовилися про зустріч у
подібному форматі через два тижні. За цей період уряд прийме відповідну
програму щодо «Волиньвугілля». А самі шахтарі спробують цифрами і фактами
довести, що копальні хоронити ще зарано.
Бо якщо гірничі справи підуть так і надалі, то ПАРівське вугілля нашій
області боком вилізе, а заступник міністра Зюкін покаже нововолинським шахтарям
модернізовану «Кузькіну мать»…
Роман УСТИМЧУК.
Від редакції. У сусідній Польщі уряд також закликав
закрити 4 шахти. Але після масової акції протесту гірників від попередніх
намірів відмовився. Тому що в них Володимир Демчишин не працює міністром?!