Всесвітньовідомі архітектори та урбаністи, представники українських громад та органів самоврядування, бізнесмени та громадські активісти зібралися 27-29 червня на II Lviv Urban Forum.
Головною тематикою обговорень були принципи відновлення та сталий розвиток українських міст і селищ. Окремою частиною заходу стала презентація першого комплексного урбаністичного дослідження Луцька — Urban Vision Lutsk.
Розповіла про проєкт архітекторка та керівниця офісу міського розвитку Urban Reform — Олександра Нарижна. Впродовж ХХ століття Луцьк виріс більше, ніж вдвічі та налічує зараз майже 216 тисяч мешканців. В результаті цього постали питання: як працювати з промисловістю, міським середовищем, як розробляти концепції розвитку тощо.
Відповіді на ці запитання взялася шукати команда проєкту Urban Vision Lutsk, який ініціювала місцева платформа «Алгоритм дій».
До урбаністичного дослідження Луцька долучилася команда Urban Reform з Харкова, місцева організація «місто.ребут» та бельгійсько-американська компанія ORG. Ініціативу підтримала Луцька міська рада.
Проєкт триває понад півтора року.
«За цей час ми зробили багато напрацювань. Перш за все — це комплексне урбаністичне дослідження Луцька. Ми створили цифрову базу даних про місто та проаналізували його потенціал, запити лучан», — поділилась Олександра Нарижна.
Зараз команда Urban Vision Lutsk перейшла на новий етап і залучила компанію ORG, яка допомагає працювати над розробкою інноваційного кластера для Луцька та дизайном концепції міської інтеграції.
Дві фокус-теми, над якими зараз працюють фахівці:
- Зелені публічні простори. Луцьк — місто, де люди люблять прогулянки, проводити час ззовні, де є велика історична зона. Тому є потреба у створенні нових зелених зон та відповідної інфраструктури у місцях відпочинку.
- Екосистема інновацій. Місто потребує залучення інвестицій та зростання людського капіталу. Тому важливо вивчати, які саме напрямки та інноваційні можливості допоможуть перезапустити місто та дадуть йому можливість зростати, а людям — не виїжджати із міста та знаходити можливості для розвитку.
Говорили про Луцьк й на публічній панелі «Розвиток громад: пошук балансу в умовах війни», яку модерував архітектор, урбаніст і публічний діяч Юліан Чаплінський.
Учасниками дискусії стали: архітекторка та авторка ландшафтних проєктів Ольга Клейтман, керівниця Програми місцевого економічного самоврядування, засновниця Міжнародного саміту мерів, авторка книги «У міста є Я!» Ірина Озимок, соціологиня, кураторка проєктів з відновлення Марія Грищенко та засновник студії Leoduk Design у Львові, учасник луцької ГО «місто.ребут» Левко Давидюк.
Спікери обговорювали різні громади, виклики з якими вони зараз стикаються та питання відновлення міст та сіл України. Зокрема говорили про Сумську, Харківську та Луцьку громади.
Левко Давидюк, на прикладі Urban Vision Lutsk, наголосив на важливості партисипації у наш час.
«Ми проводимо серії заходів, до яких може долучитися кожен охочий, хто відчуває свою відповідальність і хоче бути частиною проєкту або команди, та запропонувати свої ідеї. Відбуваються й закриті заходи, куди ми запрошуємо архітекторів, міську адміністрацію, девелоперів», — розповів архітектор.
З іншого боку є релоковані підприємства, які теж хочуть збагачувати людський і бізнесовий ресурс Луцької громади.
«Ми маємо показати перспективи розвитку нашого міста людям, які до нас приїхали. Будь-яке місто повинне мати свою місію, візію, стратегію. Це основоположні речі, які ми маємо розуміти для себе і зможемо показати потенційно релокованим людям — які переваги можуть бути в цьому чи іншому регіоні».
Також Левко відмітив, що незалежно від регіону, у всіх українських громадах присутні виклики, пов’язані з ситуацією в країні. До них потрібно адаптовуватись.
«Якщо у всьому світі розв’язують питання адаптації до змін клімату, то в нас – це адаптація в сфері інклюзивності міст. З цим у нас прогалина, а потреба — надзвичайно велика. Люди повинні відчувати себе гідними, потрібними своєму місту. Якісне комфортне міське середовище – це перше, що може дати психологічну стабільність та комфорт», — наголосив архітектор.
Юліан Чаплінський зауважив на важливості людиноцентричності у наш час. Українці стали ментально чутливими і прагнуть бути почутими.
«Це, мабуть, те, що буде нас відрізняти від звиклих мирних європейських країн. Та попри війну, нам варто планувати. Але не просто подавати надію людям, а давати їй висловлюватися, регулярно спілкуватися з ними».