Кічкарівські хлібопеки видали на-гора новий сорт доступного хліба, що на цілісіньку гривню – дешевше!
Реагуючи на проблеми сьогодення і потреби покупців у дешевих, але якісних сортах соціального хліба, підприємство «Волиньторгхліб» запровадило виробництво буханців нового сорту. Таку обіцянку директор Віталій Бобир озвучив волинянам у період різкого здорожчання вартості хліба на Волині, який нелегко пережили не тільки споживачі, а й виробники. Певний час над тим, яким має бути сорт найдешевшого хліба, мудрували досвідчені технологи (бо ж продукт найперше має подобатися людям за смаковими якостями та бути корисним для здоров’я). І ось – запашні буханці з легкими висівковими нотками уже в мережі. А в результаті змішування різних видів борошна ціну «Замкового» порівняно з іншими сортами соціального хліба вдалося зменшити на гривню! У скрутний для країни час – це рятівна соломинка для багатьох краян. Поява у торговельній мережі цього доступного для наших гаманців хліба стала гарною нагодою поспілкуватися із директором ТОВ «Волиньторгхліб». Говорить Віталій Бобир – не лише про «Замковий»…
Віталію Олексійовичу, без жодного перебільшення кожен відчув оцей «хлібний удар», коли ціни стрімко злетіли вгору. А як ваше підприємство пережило цей період?
Критичний момент для нас був на початку лютого. Коливання валюти, зміни цін, посипалися відмови від постачальників, здорожчав газ… Тоді ми зібралися й почали шукати вихід із ситуації. Перш за все, треба було переглянути асортимент. Провели аналіз продукції, яку люди купують, опитування, вивели статистику, на основі чого приймали рішення. З підняттям цін, безперечно, впали продажі хліба. Люди стали менше купувати здоби й відмовлятися від смаку на користь економії. Тому дійшли думки: нам потрібен дешевий хліб, доступний для всіх категорій населення. Але тим не менше – корисний і смачний. Технологи почали експериментувати. Були вдалі проби і не дуже… Але зрештою ми вийшли на оптимальний варіант. Цей хліб назвали «Замковий».
А звідки – така назва? І чим він особливий?
Коли проводили дегустацію цього хліба, то учасники, чесно кажучи, розділилися на дві групи. Одні спробували, оцінили схвально, констатували незвичний смак. Бо то є пшенично-житній хліб із додаванням висівок. Через що має специфічний смак. Ті люди, які споживають наш хліб «Висівковий» із категорії «Здоров’я», до цього смаку уже звикли. Інші, які зазвичай обирають соціальні сорти, сказали, що готові платити більше, але за ті сорти, до яких звикли. Поміж собою почали жартувати, й хтось провів асоціацію із давніми хлібами разового помолу часів середньовіччя. І це відразу збіглось у моїй уяві із середньовічним замком… Я й назвав його «Замковим». Зараз він реалізується лише в нашій мережі, поки не у всіх торгових точках. Із цим будемо ще працювати. А коштує «Замковий» – 5 гривень 95 копійок, вага хлібини – 650 грамів.
Як давно він «пішов у люди»?
Два місяці тому. Він, звичайно, виготовлений за всіма ГОСТами, добре пропечений, має гарний вигляд, вагу. Але хто не коштував хліба з висівками, відзначають особливий смак. Однак він просто подібний до висівкового. Але, крім хорошої ціни, цей доступний хліб має інші плюси – корисний для здоров’я. Висівка – це клітковина, споживання якої поліпшує обмін речовин, позитивно впливає на кишечник, виводить шлаки. Такий хліб не додасть кілька зайвих кілограмів, а зміцнить здоров’я і допоможе підготуватися до літа чи навіть пляжного сезону (усміхається, – авт.). Думаю, жінкам на це варто звернути увагу.
Коли відбувся оцей «хлібний шок», всі одразу стали говорити: «Де ж той соціальний хліб? Чому його не видно на прилавках?»… Поясніть як професіонал у хлібопекарській справі: що таке – соціальний хліб?
Якщо відштовхуватися від нормативної документації , це – хліб простої рецептури: з борошна із додаванням дріжджів, солі та води. Відповідно – він найдешевший і називається соціальним.
Чому не кожне підприємство випікає такі сорти?
Держава береться контролювати ціни на хліб. Був такий Аграрний фонд, який зараз став комерційною структурою, що не може працювати собі в збиток. Держава через цей фонд купувала збіжжя в аграріїв, віддавали його на КХП, вони робили борошно, яке реалізовували хлібопекам за значно дешевшими цінами. А підприємства у відповідь мали робити мінімальні націнки. Ситуація так повернулася, що з КХП на Волині почалися проблеми. Відтак в області не було дешевого борошна. Просто – не було! А держава – вимагала низькі ціни на соціальні сорти хліба… Ось і загострився конфлікт. Виробники (не тільки ми – всі!) купували дороге комерційне борошно, а відтак не могли дозволити випікати соціальні сорти за прийнятними цінами, бо інакше працювали б у збиток. В інших регіонах не було таких проблем з борошном. Ми везли його зі Львівщини, Тернопільщини…
Неодноразово писали про різні наради у владних структурах з цього приводу, селектори… Ситуація змінилася? Ви вважаєте, що держава не може втручатися в ціноутворення?
КХП-2 працює, там – молодий та розумний керівник, який, сподіваюся, налагодить виробництво. Згодом усе нормалізується. А державне регулювання поки що в Україні ні до чого доброго не приводило. Воно вбиває бізнес і живить корупційні схеми. Бізнес зараз годує і людей, і армію, і державну машину. Треба шукати спільні точки дотику. Гаразд. Ви хочете допомогти? То дайте борошно дешеве. У виробництві хліба борошно сягає 40% вартості. Це ж який запас! Є апробовані механізми дотацій з обласного бюджету. Можна зібрати переробників, виробників, представників влади – і підписати багатосторонню угоду. Виробник отримує кошти, але зобов’язується купити зерно у волинських аграріїв, переробити його на нашому КХП-2 і виготовляти дешевий хліб – для наших людей. Головне – гроші залишаються в області! Аграрії мають кошти на пальне і таке інше, КХП працює, і люди – спокійні. Але до цих пропозицій, на жаль, в області поки руки не дійшли. А ми не можемо чекати. У нас трудиться 240 людей. Є робота, є традиції – і ми просто мусимо в тяжкий для земляків час підставити своє плече.
Спілкувалася Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.
P.S. Не для преси. Скажу чесно і відверто: сьогодні доля подарувала шанс поспілкуватися з молодою, успішною та сучасною людиною-керівником. Віталій Бобир – керівник із нової епохи. І результат роботи його підприємства у вигляді смачного та доступного хліба – це наш спільний шанс на майбутнє. А буде хліб – буде й пісня.