Чому керівник «Люблінського телебачення» Ришард Мотусєвіч не пустив в ефір телепрограму з опозиційними до чинної влади Польщі політиками?
В місті-побратимі Луцька – польському Любліні –
розгорівся грандіозний скандал. Відзнята 3 лютого ц. р. авторська програма «Під
тиском» так і не потрапила в ефір.
Чому?
Колеги з газети «Kurier Lubelski» наводять пояснення керівника державного «Люблінського
телебачення» («TVP Lublin»), із яких же ж причин
глядачі не побачили популярної щотижневої програми, котра була присвячена
новому законові про Інститут національної пам’яті РП та дипломатичній кризі.
«Моїм обов’язком і відповідальністю є турбота про
якість, ретельність та нериторичну відповідальність кожної нашої програми, –
сказав Ришард Мотусєвіч, шеф «TVP
Lublin». – Я дізнався, що програма, записана на відео в минулу суботу,
не відповідає тим вимогам. Довідався, що дебати, які модерувалися журналістом,
відбулися у невластивий, відсторонений спосіб. Цікавими видаються й сентенції
авторки щодо глибокого виміру дискусії, яка триває в Польщі, які могли побачити
глядачі не лише з нашої локальної антени, але й у цілій Польщі… Тому не можу
допустити, щоб журналісти важливу проблематику переносили в сферу
преференційних для когось із політиків очікувань. Хоча й ніколи не вдаюся до
ревізії змісту кожної з наших програм».
Слід зауважити, що в програмі «Під тиском» брали
участь фактично всі опозиційні до нинішньої правлячої більшості у Польщі
парламентарі – Йоанна Муха (PO), Ельжбета Крук (PiS), Якуб Кулєша (Kukiz’15), Ґеновефа Такорська (PSL) і Анджей Станіславєк (Porozumienie).
«Частина з вище названих політиків дізналися про
справжні причини невиходу програми в ефір. Бо Анджей Станіславєк, наприклад, заявив, що віце-міністр Мін’юсту
повинен віддати свої повноваження главі Кабміну, а Ельжбета Крук на фоні інших виглядала дуже тьмяно та не змогла
гідно захищати інтересів правлячої партії PiS («Право і Справедливість»)».
Що тема історичної пам’яті та цивілізованого й
адекватного ставлення до неї всіх країн у світлі неоднозначного закону,
ухваленого Сенатом і Сеймом РП, для Люблінського воєводства є дуже актуальною,
свідчить сама історія. Адже на Люблінщині нацистами в роки Другої світової
війни було збудовано два великих концтабори, де знищувалися представники різних
народів Європи. Йдеться про «фабрики смерті» в Майданеку і Собіборі.
Наш
кор.
На
фото з газети «Kurier Lubelski»: Ришард Мотусєвіч виправдовується, чому не
пустив телепрограму з опозиційними парламентарями в ефір «Люблінського
телебачення».