День української писемності та мови
щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем –
це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської
писемності Кирила та Мефодія.
9 листопада з нагоди відзначення Дня
української писемності та мови з ініціативи організаторів: працівників
бібліотеки Луцького НТУ, кафедри української та іноземної лінгвістики в
читальному залі бібліотеки відбувся урочистий захід, у якому взяли участь
викладачі та студенти, інформує пресслужба вишу.
У вступному слові провідний
бібліотекар Світлана Сакович зауважила: «Сьогоднішнє
свято – День української писемності та мови – приурочене захисту
рідного слова. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора». Потому, передала слово
доценту кафедри української та іноземної лінгвістики Людмилі
Мялковській. У своїй доповіді «Українська мова – мова української нації»
вона зауважила: «З усіх людських відкриттів найдивовижнішим є письмо, система
умовних графічних знаків, за допомогою яких передаються окремі поняття і
сполучення понять мови. Письмо започаткувало епоху документальної історії».
Доцент коротко розповіла про історію творення української літературної мови,
презентувала декілька різних видань словників української мови, а також
зачепила у своїй розповіді про проблеми та перешкоди сучасності для нашої мови.
У продовження теми, студентка Катерина Бородавка підготувала презентацію
про утиски нашої мови «Заходи щодо заборони української мови».
Своєю чергою, доцент кафедри української та іноземної
лінгвістики Наталія Шкляєва у доповіді
«І. П. Котляревський – творець нової
української літературної мови» наголосила: «Значення Івана Котляревського як
зачинателя нової української літературної мови у тому, що своїм поетичним словом він відкрив шлях для
розвитку нової української літературної мови на народній розмовній основі. Поема
“Енеїда” вперше була видана у Петербурзі 1798 р. без ініціативи
автора. Іван Котляревський нічого не
знав про те, що його твір потрапив у видавництво. Поему видав за свої
кошти багатий конотопський поміщик М.Парпура.
Повністю «Енеїда» вийшла друком у 1842 р.
Доцент розповіла, що «Енеїда» –
фундаментальне відкриття у розвитку нової
української літературної мови на народній розмовній основі, неперевершена подія у духовному житті
української нації. В основу твору І. П.
Котляревський поклав сюжет класичної поеми “Енеїда” римського
поета Вергілія. У образах троянців,
латинців, карфагенян, сіцілійців автор намагався
показати живий український побут, яскраві
персонажі, образи представників різних соціальних станів тогочасного
українського суспільства. У поемі І. Котляревського відображена українська дійсність XVIII ст. з її
побутом, звичаями, обрядами, традиціями. Котляревський звертався до історичного минулого України. Цей
твір вважається першим твором нової української літератури, написаним
живою українською мовою.
Також, учасники заходу мали змогу
ознайомитись із книжковою виставкою «Рідна мово! В тобі від Бога кожне слово!».
У ній представлені найновіші підручники, посібники, словники та періодичні
видання про українську мову, її історію, норми та правила.
Наш кор.