російська
православна церква в Україні (офіційна назва упц (мп), – ред.) має договір про оренду Почаївської лаври до…
2052 р. Угоду можна розірвати, однак місцева влада не має відповідних
повноважень. Або намагається перевести стрілки на Київ, щоб не псувати добрих
стосунків із апологетами «русского міра» в сутанах. І що далі?
Начальник управління етнополітики, свободи совісті та
цифрових трансформацій департаменту культури та туризму Тернопільської обласної
військової адміністрації Ігор Кульчицький
в коментарі виданню «Еспресо-Захід» спробував пояснити бездіяльність
українських державних чиновників так:
«Це не компетенція Тернопільської ОВА. Лавра була забрана
на баланс Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника споруд
Почаївської Свято-Успенської лаври. Це є структура Міністерства культури
України (очолює чиновник із орбіти Ігоря
Коломойського – Олександр Ткаченко,
висуванець партії «Слуга народу», – ред.)».
Як він розповідає, щонайменше 20 років тому храми
передали в безоплатне користування чоловічому монастирю упц мп. Однак, про
право власності московського патріархату на святині не йшлося.
«Це підтверджує і рішення Міністерства юстиції
від 2018 р. Тоді спеціальна комісія скасувала незаконну перереєстрацію
комплексу споруд Почаївської лаври (Успенського собору, Троїцького собору,
монастирських келій, архієрейського будинку, дзвіниці, надбрамного корпусу) на
релігійну організацію Почаївська Свято-Успенська Лавра», – сказав
тернопільський держслужбовець.
То коли ж завезених із росії дебелих чоловіків із
бородами та в сутанах видворять в країну-окупанта, а свята обитель, яку у всі
часи шанували патріотичні православні українці, буде використовуватися за
прямим призначенням – духовному служінню українців?
Ігор
Кульчицький сказав:
«Фактично, наскільки я розумію, майно залишається на
балансі заповідника, а отже, Міністерства культури та інформаційної політики.
Просто воно перебуває в користуванні юридичної особи – чоловічого
монастиря Свято Успенської Почаївської лаври. Механізми розірвати ці договори
завжди є, це вам скаже будь-який юрист. Конкретно до цієї ситуації будь-які
кроки може ініціювати лише Міністерство культури та інформаційної політики
й заповідник, на балансі якого перебуває лавра».
До комплексу споруд Почаївської лаври, як нагадує «Еспресо-Захід», належать Свято-Успенський
собор (1771-1782 рр. побудови), Підземний храм на честь Йова Почаївського (1774
р.), Келії (1771-1780 pp.), Церква Всіх Святих, Архієрейський дім, Надбрамний
корпус (Святі ворота), Церква преподобних Антонія та Феодосія Печерських,
Церква Похвали Пресвятої Богородиці (Тепла церква), Дзвіниця заввишки 65 м,
будинок Почаївської духовної семінарії, храм на честь Великомучениці Варвари,
Троїцький собор, каплиця на честь 400-річчя перенесення Почаївської чудотворної
ікони Божої Матері, Преображенський собор (2013 р.)
«Почаївська лавра з 1713 до 1832 рр. була власністю
монахів-василіан Греко-католицької церкви, які на горі збудували головний
Свято-Успенський храм лаври за фінансування графа Миколи Потоцького. Російський
імператор ніколай І забрав
Почаївську лавру в Греко-католицької церкви і віддав її російській православній
церкві. Роки української історії лаври російська православна церква замовчує.
На сьогодні Почаївську лавру охороняє приватна
охорона, яку найняли представники московського патріархату. Немає
інформаційної таблички при вході, що лавра має статус державного заповідника.
Почаївська лавра є форпостом «русского міра» в регіоні», – сказано в постанові
Львівського апеляційного суду ще від 2019 р., якою відхилене зазіхання
рашистських сутаноносіїв забрати у свою власність кілька додаткових гектарів
української землі.
Депутати Тернопільської обласної ради ще 21 грудня
2022 р. ухвалили рішення про звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, очільника СБУ Василя Малюка і до Генерального
прокурора України Андрія Костіна
щодо повернення комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври до
державної власності.
Але, вочевидь, «культурний міністр» Олександр Ткаченко прямих доручень
навести лад в Почаївській лаврі не отримував, а сам він, враховуючи попередню
відсутність державотворчого досвіду в цій делікатній сфері, до ефективних
рішень додуматися не може.
Тож і досі в українському Почаєві «і русскій дух, і
русью пахнєт»…
Світлана
КОМА.
На фото газети
«За Збручем»: карикатура на «монахів» з числа сутаноносіїв «русского міра»,
2019 р.