Священики вже давно допомагають нашим військовим не
лише молитвами. А напередодні Нового року (30 грудня) та перед Різдвом (4
січня) до всіх хороших справ додалося ще й звільнення з полону наших бійців. Причому
відбулося все без обміну та викупу!
30 грудня у Донецьку після
переговорів, організованих миротворчою місією УПЦ, звільнити вдалося двох
волинян: молодших сержантів 51-ї бригади Юрія Потейчука та Святослава Савчука.
– Переговори закінчилися.
Трохи змучені, але наших хлопців забрали. Зустрінуть Новий рік із рідними.
Хлопці їдуть зі мною у машині і почуваютьcя добре. Олександра Яслинського
передали матері відразу, вони наразі у Слов’янську, потім поїдуть на Волинь.
Юрія і Святослава привеземо у Київ, туди приїдуть їхні рідні – віряни УПЦ, за
клопотанням яких ми організували цю місію, – того ж дня пояснив телефоном учасник
миротворчої місії, перший проректор Київської духовної академії, протоієрей
Сергій Ющик.
Юрія Савчука мобілізували до
війська у квітні, а 28 серпня він потрапив у полон до терористів поблизу
Іловайська. Тоді ж у полон потрапив і його однополчанин Юрій Потейчук.
Священики кажуть, що грошей
не платили – домовилися про добровільне звільнення.
– Просто поїхали туди,
потрапили до міністра оборони так званої ДНР, спілкувалися півтори години.
Віддали нам двох хлопців, а просили сімох, – каже Сергій Ющик.
31 грудня хлопців зустріли у
Києво-Печерській Лаврі батьки та рідні.
А Новий рік вони вже
святкували вдома.
4 січня на сайті Волинської
єпархії УПЦ з’явилося повідомлення, що після двогодинних перемовин настоятель
Свято-Іллінського храму Юрій Зарафутдінов забрав із полону ще одного волинянина
– мешканця с. Борочиче Горохівського р-ну Валерія Холонівця, військовополоненого
Збройних сил України старшого сержанта 24-ї яворівської бригади.
– Зараз Валерій зі мною,
почувається піднесено. Каже, що у полоні молився і просив Бога, щоб скуштувати
на Різдво домашньої куті. Передача військовополоненого відбувалася на
блокпосту, під прицілами снайперів. Але все вже у минулому. Про визволення
нашого хлопця молилися усім селом, – розповідає отець Юрій.
Священик каже, що до
визволення Валерія також долучився протоієрей Микола Ковальчук – настоятель
Свято-Михайлівського храму УПЦ у с. Несвіч Луцького р-ну.
Юрій Зарафутдінов також
повідомив, що хлопець перебував у полоні з 15 жовтня 2014 р., а мобілізований
був ще у cерпні. Про те, що він перебуває у полоні, дізнався з відеоролика на
YouTube – там Валерій розповідав, що він у полоні, тож і вирішив домагатися його
визволення.
– Його мама – наша вірянка,
дуже страждала, було важко бачити її біль. До того, як Валерій був
мобілізований, ми разом із ним у нашому храмі молилися Богу. Я простий
священник із села, але вірю у те, що на все воля Божа. Просто сів у машину і
вирушив визволяти Валерія. Я не знав, вийде у мене це, але знав: якщо вийде, це
принесе велику радість рідним хлопця, – розповів Юрій Зарафутдінов.
Також він додав, що
визволення Валерія Холонівця відбулося без обміну військовополоненими. Між тим,
керівництво «ЛНР» раніше хотіло обміняти Валерія Холонівця на своїх людей.
Світлана ДУМСЬКА.
На фото із сайтів Волинської єпархії УПЦ та Української
православної церкви: Валерій Холонівець; Юрій Савчук нарешті зустрівся із мамою
та майбутньою дружиною.