Коли в попередні роки на поле виходили футболісти
луцького «Торпедо» та рівненського «Авангарду», на трибунах не було де яблуку
впасти. Що в обласному центрі Волині, що в м. Рівному. Поєдинки цих суперників
із часів їхніх виступів ще в 6 зоні Другої ліги Чемпіонату СССР, що в змаганнях
Незалежної України, вважалися найголовнішими в сезоні. І перемог у лучан на
одну було більше – 25! Тепер відрив зріс ще на одну!
Щоправда, згодом шляхи обох команд розійшлися:
«Волинь» багато сезонів грала в елітному дивізіоні, тоді як «Верес» животів у
нижчих лігах. Щоправда, коли лучани опинилися в Першій лізі, сусіди, внаслідок
дивних маніпуляцій, який час навіть виступали в УПЛ, де їхні кольори, крім
інших, захищав навіть капітан «хрестоносців» Сергій Сімінін.
Нинішній злет «Вереса», який тільки торік грав у
Другій лізі, а зараз посідає перше місце в Першій, багато в чому завдячується
вмілому менеджментові клубу, що отримав статус «народного». Та й місцева влада
в особі нового Рівненського міського голови Олександра Третяка (уродженця с.
Липне Ківерцівського (Луцького) р-ну) заявила про максимальну підтримку свого
футбольного дітища, в тому числі – щоб облаштувати сучасний стадіон у м.
Рівному.
Через його відсутність команда Юрія Вірта була
змушена виступати або на допотопному майданчику в сусідньому смт Млинів, або
поневірятися по інших містах.
Саме у Млинові на стадіоні «Колос» 15 листопада 2020
р. відбувся запеклий поєдинок, який обслуговував київський суддя Клим Заброда.
«Хрестоносців» «задушили» з перших хвилин, а вже на 37 хв. після вилучення
Артура Рябова підопічні Василя Сачка опинилися в меншості. Завдяки голам Ігоря
Солдата (7 хв.) та Романа Мірошника (64 хв.) «Верес» таки здобув 3 очка, а в
пасиві лучан – нереалізований пенальті (Євген Протасов, 66 хв.) та 4
попередження: Артур Рябов, 32, Джемаль Кизилатеш, 40, Богдан Оринчак, 42,
Віталій Приндета, 76…
Вже в цьому році команда Юрія Вірта провела
офіційний матч півфіналу Кубка України з луганською «Зорею», в якому програла
1:2. Тому вважати фартовим нашу арену для «Вереса», який у разі виходу в УПЛ
хоче зробити її домашньою, не доводиться. Тож гра пройшла під гаслом «Ну,
«Верес», постривай!».
Чемпіонат України. Перша ліга. 28 тур: «Волинь» – «Верес» – 2:1 (25 травня 2021 р.,
м. Луцьк, стадіон «Авангард»; арбітр Володимир Новохатній, м. Київ; стартові склади – «Волинь»: Неділько,
Сімінін, Цюпа, Приймак, Мартинюк, Рябов, Шарпар, Хагназарі, Чачуа, Протасов,
Оринчак; «Верес»: Когут, Солдат, Мірошник, Гончаренко, Нємчанінов, Петько,
Панасенко, Дахновський, Гегедош, Пасіч, Шестаков; голи: Хагназарі, 6, Приймак,
90+4 – Панасенко, 28).
Лучани швидко повели в рахунку. Чудову атаку
розіграли на правому фланзі, і Сіаваш Хагназарі, змістившись ближче до центру,
лівою ногою невідпорно пробив у правий від воротаря кут. М’яч від штанги залетів
у сітку – 1:0.
«Хрестоносці» втратили ще кілька нагод відзначитися,
але й гості не сиділи в обороні, раз-по-раз проводячи осмислені атаки. І як
тільки вболівальники обох клубів почали перегукуватися гаслами «Слава Україні!
– «Героям слава!», господарі… пропустили. Доволі з далекої відстані Сергій
Панасенко відважився на удар, закритий своїми ж захисниками Віталій Неділько
дещо з запізненням здійснив стрибок, і – пропустив під ліву штангу: 1:1…
Зі свіжими силами, особливо на лівому фланзі з
виходом Олександра Климця, лучани після відпочинку знову почали штурмувати
неприступні бастіони «Вереса», а лідер так само проводив разючі контрвипади.
Один із них ледь не завершився травмою нашого голкіпера.
Крім цього, арбітр почав фіксувати порушення правил
на користь гостей навіть в епізодах, коли винними були… підопічні Юрія Вірта!
Тож не дарма Василь Сачко навіть не присідав на лавку для запасних, проводячи
всю гру на ногах і активно допомагаючи футболістам зловити свою лінію гри. І це
вдалося!
Апофеоз настав на 4 доданій суддею хвилині матчу.
Після пасу захисника Івана Цюпи на невтомного Богдана Оринчака захисники збили
нашого форварда за метрів 35 від своїх воріт. Наші пробили штрафний, але рівнян
врятувала «стінка», від якої м’яч відлетів на правий фланг. «Хрестоносці»
миттєво ним оволоділи, високий навіс у карний майданчик, і Владислав Приймак,
який колись захищав кольори «народної» команди, у високому стрибку головою
переправляє шкіряну кулю в лівий від голкіпера кут! 2:1, і це – перемога! І –
своєрідна дуля з маком колишнім одноклубникам, серед яких опинилися колишні
гравці «Волині» Богдан Когут, Сергій Петько і Дмитро Нємчанінов!
Після звитяги підопічні Василя Сачка набрали 46 очок
і посідають уже 5 місце в турнірній таблиці. Якщо УАФ виконає свою обіцянку та
не видасть ліцензій за порушення Регламенту одразу трьом елітним клубам
(чернігівська «Десна», донецький «Олімпік» та «Інгулець» (Петрове) і враховуючи
останнє місце закарпатського «Миная», якого горе-контрабандисти кинули напризволяще,
то з Першої ліги підвищитися в класі зможе не 3, а одразу 5-6 клубів. І це
означає, що шанси на заповітну путівку є. Тільки для цього треба перемагати в
усіх поєдинках, які залишилися. Особливо в Миколаєві, де місцевий клуб із
муніципальним статусом (фінансується з бюджету міста!) теж реально веде
боротьбу за УПЛ.
У 30 турі наші гратимуть 5 червня в
Івано-Франківську проти аутсайдера «Прикарпаття», а потім удома прийматимуть
одеський «Чорноморець». Так що завершення сезону дуже захоплююче!
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото автора: епізод драматичної гри «Волині» та «Вереса».