Поштарі Любомльщини саме зібралися на урочисті збори, як
до них завітала «Волинська газета» зі святковим подарунком. Головний редактор
часопису Володимир Данилюк, вітаючи поштарів із професійним святом, подякував
за співпрацю і вручив начальникові центрального відділення поштового зв’язку м.
Любомль – ЦПЗ №2 Людмилі Марценюк набір для чаювання.
– Ближче до зими гарячий цілющий напій буде як ніколи
доречним, – зауважив Володимир Олексійович.
– Завжди бажаним гостем у кожній домівці є листоноша, –
мовив голова Любомльської райдержадміністрації Ігор Торба. – Його з нетерпінням
чекають і дорослі, і діти. Свіжі газети і журнали, листи і поштові перекази, і
навіть товари першої необхідності – все це доставляють листоноші до осель у
найвіддаленіших селах нашого району. Впевнений, що і в подальшому ви будете
служити людям, підвищувати ефективність і якість своїх послуг. Щастя, добра і благополуччя
вам і вашим родинам!
Про старанність і злагоджену роботу поштарів говорили
також заступник голови районної ради Ганна Сачук та редактор Любомльської районної
газети «Наше життя» Сергій Боярчук.
Останній відзначив, що за рік не було жодного нарікання на роботу листонош.
А за годину працівники «Волинської газети» вже ступали на
поріг ошатного Шацького відділення поштового зв’язку. І тут застали всіх
працівників. Тож передали найщиріші привітання від наших читачів і працівників
редакції. До слова, це поштове відділення – одне з найменших.
– Тут працює всього дев’ятеро людей, – каже начальник
відділення Світлана Терета. – Моя заступниця Раїса Шкутник, оператор Оксана
Курзяба, листоноші Світлана Короць, Наталія Жипа, Олена Челядник, Вікторія
Рогоза, Вікторія Палюх та Валентина Омельчук.
Уже спілкуючись із поштарями, довідалися, що Тетяна
Адамівна поштове відділення прийняла з рук свекрухи Тетяни Адамівни, котра
пропрацювала тут все життя. Листоношею працювала і мама Раїси Миколаївни Марія Сидорук.
– Від неї і я полюбила цю професію, і ось уже тридцять
років працюю тут, – мовила Раїса Шкутник.
Двадцять років трудового стажу на посаді сільського
листоноші має і Олена Челядник, мама якої Марія Онуфріївна також була поштарем.
Серед шацьких листонош є одна героїчна жінка, яка заслуговує на окрему
розповідь. Це Вікторія Рогоза, яка народила і виховує четверо дітей – Вадима,
Андрія, Софійку і Дмитра. Їй доводиться чи не найважче, але Вікторія на те лише
посміхалася. Діти – найбільша радість для мами.
Листоноші не приховували, що люди їх люблять, чекають і в будень, і в свято. Той пенсії
дожидається, інший газет чи листа, а хтось, аби й поспілкуватися, пожалітися чи
поділитися радісною звісткою. Дехто замовляє товари поштою, хтось із самотніх
стареньких просить щось купити. Щоразу листоношам потрібно обійти не менше трьохсот
дворів. Згадали й народного депутата, який декілька років тому подарував
листоношам велосипеди. Добра була акція. На жаль, велосипеди з’їздилися. А
тепер ніхто ні роверів, ні скутерів не дарує…. Хоч тут одразу виникла й
полеміка, що скутери для поштарів не пристосовані. Занадто великі сумки у них,
а іноді їх – по декілька. А там зайшла мова й про осінню негоду, бездоріжжя й…
гумові чоботи. Особливо ж про собак, якими обзавелися господарі.
– Ми чули, що є ліхтарики, які їх відлякуються, – стали
казати. – Але де їх можна придбати, не знаємо.
Приємно було дізнатися, що «Волинську газету» Шацький
район любить і залюбки передплачує.
Під час нашої розмови, на поштове відділення заходили відвідувачі:
багато хто із квітами або й цукерками. Кожен намагався посміхнутися, привітати
зі святом. Поштарів люди шанують і люблять.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.
