Справжня самотність – коли ви всю ніч розмовляєте сам із собою – і вас не розуміють.
*******
– Лікарю, мене ніхто не помічає.
– Аааа! Хто тут?
*******
– Сарочка, люба, якщо я помру – не сиди вдовою, виходь заміж. Будь щаслива. І нехай той чоловік правильно виховає наших дітей!
– Ой, як ти мене змучив, Рабинович! Нормальний суп! Не хочеш — не їси!
*******
Повішала оберіг над дверима від всілякої нечисті, вийшла до магазину, вернулась…
Ключ у дверях зламався… зайти не можу…
*******
– Ти чому так не любиш американців?
– Та як уявлю собі, що їм розкладку клавіатури не треба перемикати…
*******
– А, то ти одружений?!
– Це не політкоректно. Треба казати «чоловік із обмеженими можливостями».
*******
– Скажи мені щось заспокійливе!
– Валер’янка, синдра, барбовал…
– Блін, ну будь серйозніше!
– Серйозніше? Ну гаразд. Аміназин, сібазон, реланіум…