Переповнений автобус. Звідкись із центру натовпу жіночий обурений голос:
– Чоловіче, що ви робите?
Пауза. Той таки жіночий голос:
– Що ви робите, чоловіче?!
Пауза. Зацікавлений голос із заднього майданчика:
– Мужик, не ятри душу! Скажи, що робиш?!
*******
– Хворий, вам яку анестезію: дорогу чи дешеву?
– Дешеву.
– Люлі-люлі, люлечки…
*******
Подружжя в театрі.
– Сарочко, тобі зручно сидіти?
– Так, Абрамчику, зручно!
– Тобі видно?
– Так, любий.
– Тобі не дме?
– Ні, золотенький.
– Тоді поміняймося місцями.
*******
Відразу було помітно, що резюме Яші Лейбману допомагала писати мама, бо в графі «Недоліки» було написано: «Погано їсть».
*******
Чоловік їде на машині. Внутрішній голос каже:
– Зупинись і копай тут!
Копає. Гоп! Знайшов валізу золота! Їде далі, внутрішній голос каже:
– Кидай валізу в море.
Чоловік думає: «Зараз випливуть 10 валіз». Кидає – й нічого не відбувається!
А внутрішній голос:
– Дивись, як булькнуло!