В. о. Президента України, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов здійснив серію звільнень керівників дипломатичних установ нашої держави за кордоном. Одним із перших позбувся посади Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Польща Маркіян Мальський, який буквально 10 днів тому брав участь у відзначенні 70-их роковин трагічної загибелі понад 1200 українців у с. Сагринь нині Грубешівського повіту Люблінського воєводства.
Офіційна причина відставки – власне клопотання Маркіяна Мальського.
«У зв’язку з участю Амбасадора України проф. Маркіяна Мальського у конкурсі на зайняття вакантної посади ректора Львівського національного університету ім. І. Франка, оголошеного Міністерством освіти і науки України 14 березня 2014 р. та по консультаціях із МЗС України, два дні тому Амбасадор звернувся до в. о. Президента України О. Турчинова з проханням про відкликання за власним бажанням», – пояснила прес-служба нашого посольства в Варшаві.
Відповідь із Києва не забарилася: 19 березгня ц. р. оприлюднено Указ Олександра Турчинова №321/2014, яким Маркіяна Зіновійовича звільнено з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща.
Але чи тільки бажання присвятити себе служінню науці та вищій школі в столиці Галичини спонукало Маркіяна Мальського, який неодноразово бував на Волині, до різкої зміни пріоритетів? Можливо, неправильна позиція нашої дипмісії в Варшаві до початку Євромайдану спонукала нову владу до різких кадрових рішень?
Звинуватити Маркіяна в не патріотичності, втім, ні в кого язик не повернеться. Адже ще 21 лютого ц. р., коли на вулицях українських міст ще не розвіяв дим порохових газів від стрілянини силовиків по протестувальниках, всі українські дипломати в Варшаві підписалися під зверненням, де сказано:
«Трагічні події останніх днів, смерть, насильство і кров на вулицях Києва та інших міст України спонукають нас, українських дипломатів у Польщі, знову заявити про нашу чітку позицію, висловлену ще 1 грудня 2013 року, одразу після Вільнюського Саміту Східного партнерства та кривавого розгону мирних демонстрантів у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року: засудження та негайне припинення брутального використання сили та кровопролиття; справедливе покарання винних у загибелі та побитті невинних людей; якнайшвидше підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом; проведення широкої політичної дискусії у формі національного круглого столу.
Смертям наших співвітчизників та насильству не може бути жодного виправдання. Всім серцем відчуваємо глибокий біль та висловлюємо свої співчуття сім’ям і близьким загиблих.
Ми вкотре закликаємо до негайного прийняття конструктивних рішень, спрямованих на припинення протистояння і захист суверенності та цілісності нашої держави.
В умовах, коли сьогодні зажевріла надія на мир і спокій в нашій державі, вважаємо своїм обов’язком максимально використати дипломатичні механізми українсько-польського стратегічного партнерства для пошуку мирного розв’язання існуючого конфлікту, повернення України на європейський шлях розвитку, а також організації та координації на території Польщі консульсько-правової, медичної та гуманітарної допомоги постраждалим українцям.
Віримо у європейське майбутнє України!!!».
Тому державницький підхід до європейської перспективи рідної держави Маркіяна Мальського та всіх українських дипломатів, що трудяться в Польщі, є цілком очевидним. Мало того: Маркіян Зіновійвоич 10 березня ц. р. особисто взяв участь у вшануванні жертв Са=гринської трагедії – понад 1200 українців, убитих польськими бандитами у 1944 р. у цьому селі нині Грубешівського повіту Люблінського воєводства.
А через 2 дні після цього заходу, у зв’язку з агресією РФ в Крим та загрозою територіальної цілісності України, Посол України в РП як єдиний представник держави, що не є членом Північноатлантичного Альянсу, на запрошення Канцелярії Президента Республіки Польща Броніслава Коморовські 12 березня ц. р. узяв участь в урочистих заходах з нагоди 15-річчя вступу цієї країни до НАТО.
Отож причина відставки може критися в іншому. Маркіян Мальський, який народився. у с. Геленків Козівського р-ну Тернопільської обл., 16 лютого відзначив 60-річний ювілей. Вік як для Посла не критичний, але надалі торувати стежку на дипломатичній ниві в статусі пенсіонера непросто. Тому пан посол як доктор економічних наук та декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка (від 1992) вирішив, що в подальшому йому краще зосередитися на роботі в кріслі ЛНУ ім.. Івана Франка.
Тому невдовзі в нашій амбасаді по варшавській вул. Шуха буде новий Надзвичайний і Повноважений. Можливо, ним стане недавній Генконсул України в Любліні Владислав Каневський, який зараз трудиться у посольстві радником-послаником і керівником політичної секції. Не виключено, що нове керівництво МЗС України пошле на роботу в столицю Польщі якогось іншого дипломата. Серед імовірних кандидатур, до речі, розглядається й Надзвичайний і Повноважний Посол України, позаминулий голова облдержадміністрації Волині Борис Клімчук, який, подейкують, що восени 2012-го розглядав таку можливість, проте Віктор Янукович одноособовим рішенням поклав край таким намірам, а 6 лютого ц. р. узагалі увільнив Бориса Петровича від будь-якої роботи в органах державної влади…
Тема українського посольства в Варшаві залишатиметься для волинян доволі цікавою ще тривалий час. Власне, як і можливі зміни в керівному складі Генконсульства України в Любліні, яке нараз очолює Іван Грицак, особа теж доволі похилого віку.
Роман УСТИМЧУК.
На фото прес-служби посольства України в Варшаві: Маркіян Мальський серед гостей почесного прийому з нагоди Дня Незалежності України, 30 серпня 2013 р.