Оприлюднивши у квітні цього року нову стратегію з контрабандою людей, Єврокомісія визнала, що 10 років попередніх зусиль здебільшого не мали результату. А тим часом у червоному фургоні для експрес-сексу в Копенгагені за годину проходить 7 пар випадкових партнерів…
«Безкарність правопорушників у ЄС зберігається, кількість порушених справ і вироків – вкрай мала», – йдеться у заяві, що описує контрабанду людей для проституції як «вид злочинності з малим ризиком й високим прибутком».
Різні спроби зменшити попит на секс-послуги також не мали успіху…
І це підтверджують данські реалії…
Істедгаде, головна вулиця кварталу Вестербро з її барами, нічними клубами та секс-шопами – галаслива й залита світлом. Тут жінки з Нігерії та Східної Європи з бездоганними зачісками та макіяжем. Нині у них в моді спортивні костюми. Високі підбори та стереотипне «сексуальне» вбрання трапляється рідко…
Про будні цього гнізда розпусти та про долю однієї з секс-рабинь і вирішила розповісти журналістка Лінда Преслі із «Радіо ВВС Україна» в статті «Сказати «ні» було неможливо». Як дівчат із бідних країн залучають до секс-індустрії в Європі».20-річна Джуел (ім’я змінене, – ред.) летіла з Нігерії в Данію доглядати за багатою жінкою, але прямо з аеропорту потрапила в обійми вуличної проституції. Її сутенерка показала вулиці в м. Копенгаген, де жертва повинна заробляти на себе та тих, хто її доставив у це цивілізаційне дно…
І перший клієнт не забарився:
«Чоловік дав 4000 крон (620 доларів США) за те, щоб відвести до нього додому, і моя мадам повернулась і пішла, – розказала Джуел. – Він віз мене автівкою так довго, що здавалося, ми ніколи не приїдемо. Я не знала мови і не розуміла, що він говорив. Ми спілкувалися за допомогою перекладача Google. Мені було страшно».
Так минуло кілька місяців.
«Я на цьому погано розуміюсь, – каже Джуел. – Завжди стояла осторонь із боязким виглядом, але мене все одно знаходили. Постійні клієнти знають, коли з’являється нова дівчина, а їх завжди тягне на нове».
Під таким тиском про вибір вже не йшлося:
«Неможливо було сказати «ні». Всім доводилося відповідати «так». На кожного потенційного клієнта полювали десять-п’ятнадцять жінок, яким хотілося заробити в цей вечір».
Все відбувалося в авто на стоянках чи навіть на землі між машинами. Якщо клієнт пропонував поїхати до нього додому, було більше комфорту, але й більше ризику.
«Один чоловік наказав мені роздягнутися і лягти у ванну, а потім приніс два відерця льоду і почав лити на мене холодну воду», – розповідає Джуел.
Слід зазначити, що продаж та купівля сексу за гроші в Данії не заборонені, але повії повинні мати дозвіл на роботу. Нелегальних мігрантів депортують з країни.
Щоб якось допомогти повіям, як зазначає «Радіо ВВС Україна», у вихідні данські некомерційні організації надають різноманітну допомогу секс-робітницям. Одна з них, Reden International, організувала кафе, де можна перепочити, прийти до тями та поїсти у перерві між клієнтами. А в прибічній вуличці інша група волонтерів реалізує ініціативу, що не має аналогів у світі.
Це «червоний фургон» – мінівен із ліжком, м’яким освітленням та запасом презервативів й гігієнічних серветок. Туди повія може привести чоловіка замість того, щоб вирушити з ним у якесь потенційно небезпечне місце.
«До світанку до фургона прямує безперервна низка жінок, за кожною з яких, немов на прив’язі, слідує клієнт. Волонтери тримаються на відстані, але достатньо близько, щоб можна було покликати їх на допомогу. «Червоний фургон» обслуговує в середньому сім пар на годину», – пише журналістка Лінда Преслі.
Мішель Мілдуотер із неурядової організації HopeNow якось проходила кварталом «червоних ліхтарів» і подарувала молодій повії Джуел візитівку з контактами для допомоги.
Але її врятувало не це, а… випадкова зустріч із клієнтом, який у неї закохався. І за якийсь час вони побралися, а її торгівля тілом на вулицях столиці Данії залишилася в минулому.
Але так щастить одиницям.
За останніми даними Євросоюзу, тільки у 2017-2018 рр. понад 14 тис. жінок перевезли через кордон переважно для проституції, приблизно половина – з-за меж Євросоюзу. Нігерія – у першій п’ятірці країн-постачальників. Це верхівка айсберга, оскільки до статистики увійшли лише виявлені випадки. Єврокомісія оцінює прибутки підпільних ділків у 14 млрд євро на рік.
Скільки серед цих сексуальних рабинь українок і чи є серед них волинянки, достеменно невідомо. Але ніхто не заперечує, що вони в багатих країнах Європи та Близького Сходу торгують своїми тілами наліво і направо… Тим паче, що коли за один сеанс продажного сексу вони отримують у Данії понад 500 євро, а в інших країнах ЄС – мінімум 100…
Світлана КОМА.
На фото «Радіо ВВС Україна»: картина, котру намалювала колишня повія; Джуел готуюється до шлюбної церемонії; квартал розпусти Вестербро вночі; червоний фургон для експрес-сексу та волонтерки Пауліна Хоффман-Шредер, Сіне Пламбек та Афінія Джатупарісакул.