Без категорії

Повстанці, які не склали зброї!

Колишній
Доросинівський сільський голова Рожищненського району Микола Вавринчук до
75-річчя створення УПА створив   мартиролог
полеглих у боях за Українську Самостійну Соборну Державу .

 

«Вірні
присязі»
– так називається ошатний та змістовний
збірник архівних матеріалів, фотодокументів та бібліографічних розповідей про
тих борців за створення Української держави, які полягли в боях із усіма
ворогами в період 1917-1960 рр. тільки в Рожищенському р-ні.

Рецензували дослідження голова облорганізації
Національної спілки краєзнавців України, професор СНУ імені Лесі Українки Геннадій Бондаренко і доктор політичних
наук, професор СНУ імені Лесі Українки Валентин
Малиновський.

Село за селом, прізвище за прізвищами… Так
сформував Микола Вавринчук своє
дослідження, інформацію з якого черпає з різних джерел.

Що не Герой – то постать. Що не доля – то Подвиг…
Так можна охарактеризувати кожного, кого вдалося авторові та упорядникові
повернути з історичного небуття…. І не лише жертовна боротьба за незалежність
просякла поразками та втратами…

Доля як мінімум двох борців у цьому сенсі – характерна
та повчальна.

Олексій
Пархомчук
із с. Рудка-Козинська, наприклад, у вересні 1939 р.
повірив «першим совєтам», тож був посередником між комуністичним та
націоналістичним підпіллям, брав участь у роззброєнні польської поліції, перший
сільський голова Тимчасового комітету. З 1941 р. – мобілізований у РККА.
Потрапив в оточення, повернувся додому…

Під час німецької окупації спочатку був головою
сільської управи, потім очолив кооперативний рух. У 1942 р. член підпілля ОУН,
а з 1944 р. – у лавах УПА.

«Член районного проводу ОУН, псевдо «Чумак». 6
листопада 1946 р. був поранений і бою з опергрупою НКВД, лікувався до 1948
р.  На нелегальному становищі перебував
до 1980-их рр. Помер у підпіллі, так і не розкритий спецслужбами СССР-УРСР», –
зазначає Микола Ваврищук.

Разом із «Чумаком» до останньої можливості боровся і
його односельчанин  Федір (Федон) Пархомчук. Він закінчив довоєнну Луцьку гімназію,
провідник ОУН у Любешівському р-ні, псевдо «Крючок»,
«Крюченко».                                                                      
З 1953 пр. – боїв
кар-одинак. Переховувався разом із «Чумаком».
Подальша доля невідома

«Згідно з даними жителів с. Рудка-Козинська,
переховувався в с. Залісці Рожищенського р-ну до 1990-их років», – зазначає Микола Вавринчук.

Тому Микола Варинчук звертається до всіх волинян із
проханням доповнити його пошукову роботу новими архівними матеріалами, особливо
– фотографіями. Наразі він працює на мартирологом про Луцький р-ні.

Володимир ДАНИЛЮК.


На фото: обкладинка книги «Вірні присязі».                                

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *