Відносини
ЄС-Україна. Угода про асоціацію. Зона вільної торгівлі. Лібералізація візового
режиму: роз’яснення щодо деяких важливих аспектів.
За останні дні
відносини ЄС-Україна, зокрема запропонована Угода про асоціацію, що включає
поглиблену та всеохоплюючу Зону вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ), були предметом
цілої низки публічних коментарів. Ми стурбовані тим, що деякі згадані цифри
неточно відображають справжні вигоди, які Угода про асоціацію принесла би
Україні, і що існують серйозні непорозуміння про ступінь повноважень ЄС.
Ми сподіваємося , що
наведені нижче факти допоможуть прояснити деякі з непорозумінь щодо УА/ПВЗВТ,
рішення щодо якої було схвалено одноголосно урядом України 18 вересня 2013 р.
1. Перспектива
членства в ЄС для України.
Відповідно до Статті
49 Договору про Європейський Союз, будь-яка європейська держава, яка поважає
принципи, на яких заснований ЄС, може подати заявку на членство. Членство
вимагає, щоби країна-кандидат мала інститути, які гарантують демократію,
верховенство права, права людини і повагу і захист меншин, а також мала реально
працюючу ринкову економіку та була здатна самотужки впоратися з конкурентним
тиском і силами ринку в рамках Союзу.
Подавати чи не
подавати заявку на вступ до ЄС – це рішення кожної окремої країни. Асоціація є
кроком уперед і дозволяє кожній країні зважити, чи слід просуватися далі. Ми
беремо до відома останні опитування громадської думки, які показують: більшість
українців підтримує майбутнє членство в ЄС.
2. Можливі втрати
для української економіки через підписання УА/ПВЗВТ.
Деякі цифри, що їх
цитують, жодним чином не відображають справжні вигоди тісніших зв’язків із ЄС
для України. Досвід країн Центральної Європи показує, що асоціація з ЄС
приносить користь обом сторонам. Економіки зросли і привернули іноземні
інвестиції, в той же час стимулюючи внутрішні інвестиції;
конкурентоспроможність збільшилася і стимулювала швидке зростання торгівлі;
відкриті ринки зробили ці країни менш уразливими до коливань на світових
ринках.
ПВЗВТ з ЄС пропонує
Україні доступ на ринок ЄС, без шкоди для традиційної торгівлі або
співробітництва з Росією. Так само, як великі компанії ЄС продають свою
продукцію на різних ринках у всьому світі, українські виробники могли би
продовжувати продавати свої товари на російському ринку, в той самий час
шукаючи нові можливості на спільному ринку ЄС, який сягає понад 22% світової
економіки.
3. Одностатеві
шлюби.
ЄС не встановлює
законів щодо сім’ї і не втручається у питання моралі. Це залишається питанням
національних урядів. У той час як деякі члени ЄС вирішили узаконити одностатеві
шлюби, в інших шлюб визначається як союз між чоловіком та жінкою. Україна
погодила з ЄС низку законів, які мають ухвалити з метою забезпечення
лібералізації візового режиму. Туди включено закони проти дискримінації, але
вони не мають нічого спільного з правилами, що регулюють шлюбні стосунки.
Замість цього для просування шляхом до лібералізації візового режиму потрібно,
щоб Україна ухвалила закони проти всіх типів дискримінації на робочому місці,
аналогічні до правил ЄС у цій галузі.