«Цуманська пуща» – у центрі
дискурсу
Вчора в «Innerspace» –
медвитвирезнику 70-х минулого століття, громадський активіст, депутат Луцької
міської ради Павло Данильчук зініціював прес-конференцію за участю київського
еколога Петра Тєстова. Останній називає себе працівником міжнародної благодійної
організації «МБО «Екологія-Право-Людина».
Обоє позиціонують себе як бережники природи, що вболівають за долю лісів,
мають претензії щодо експлуатації деревостанів лісівниками ДП «Ківерцівське ЛГ»
та ДП «Цуманське ЛГ». Паркову, 5 м. Луцька, вони проанонсували на цей день як «Простір
для роботи, творчості та відпочинку», а прес-конференція «на тему рубок в «Цуманській
Пущі», за їх задумом, мала стати бережним щитом «унікального в масштабі не те
що України, а Європи, лісового масиву, потенційного аналогу «Біловезської
Пущі», який «ми втрачаємо через жадібність, корупційність, відчуття безкарності
та совкове мислення».
«Я розповім, – заявляв прес-конферентант, – які саме закони порушили
лісівники при проведені рубок і хто в цьому винен, чому адміністрація
національного парку «Цуманська Пуща» та аудитори FSC ігнорують масові порушення
законодавства на своїй території, чому за словами волинських лісівників про
«збереження лісів від короїда» стоїть банальне бажання заробити на рубках у
природоохоронних лісах, як ведеться лісове господарство на заповідних територіях
в розвинених країнах та як зберегти унікальні ліси «Цуманської Пущі».
Схоже, київський гість приїхав не просто розставити «правильні акценти», а
й вказати що як і кому робити, адже апелював до досвіду розвинених країн, про
який йому усе відомо і він готовий вже зараз поділитися з волинянами. А для
цього організатори адресували «особливе запрошення для представників Волинського
обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління екології
та природних ресурсів Волинської ОДА та Ківерцівського національного природного
парку «Цуманська пуща».
«Думаю журналістам буде цікаво послухати і вашу думку, – зверталися до
місцевих екологів, лісівників та працівників національного парку організатори,
– чому ви провели та погодили рубку в межах заповідного урочища «Цуманська
Пуща»!
Словом, назрівав неабиякий диспут, а можливо і скандал. Звісно, мас-медійники
такого пропустити не могли. Прийшли і телевізійники, і газетярі, й
інтернет-сайтери.
Розпочав прес-конференцію Павло Данильчук. Представив київського гостя, а
відтак і надав йому слово.
Бородань-еколог щонайперше пояснив присутнім, чому у нього, столичного
мешканця, такий великий інтерес до лісів Волині.
Згідно поінформованості Петра Тєстова, 11% всіх добре збережених цілісних дубових
лісів росте саме у Ківерцівському районі.
– Це чи не найбільші діброви в Україні, – мовив еколог, – тому вони мене й зацікавили.
Він звернув увагу на те, що на території національного парку «Цуманська
пуща» лісівники зробили санітарні рубки. На думку представника «МБО
«Екологія-Право-Людина», рубки у цих лісах занадто великі та проводяться з
порушенням законодавства. Він апелював до Закону України «Про
природно-заповідний фонд», який хоч і дозволяє окремі види рубок, але вимагає
оформлення відповідних дозволів та лімітів.
– Рубки у «Цуманській Пущі» були проведені з порушенням законодавства, – переконував
епатажний еколог. – Санітарні рубки повинні нести якесь завдання – захищати
ліс, але в законі чітко прописано, що будь-які рубки на території заповідних
урочищах – заборонені!
– Там проведене масове вирубування дерев для того, щоб зробити ліси більш
привабливими для туристів, – резюмував Петро Тєстов, – але і в Біловезькій
пущі, і в лісах Німеччини, Чехії, інших країн Європи, «мертві» дерева –
своєрідна фішка, що приваблює туристів.
На думку еколога, замість того, щоб рятувати соснові ліси від короїда,
продовжується комерційно-експлуатаційна заготівля в листяних лісах, яким
нашестя короїда не загрожує.
– У сусідній Білорусі через шкідників-короїдів заборонили всі рубки дерев,
а в Україні – навпаки, – акцентував Петро Тєстов.
Запрошені у «Простір для роботи, творчості та відпочинку» на Паркову, 5
працівники Волинського ОУЛМГ, Ківерцівського та Цуманського лісогосподарств
відреагували на закиди бородатого еколога конкретикою фактів, статистичних
даних та господарсько-вмотивованих суджень.
Вони з такою позицією не тільки не погодилися, а й назвали її тенденційною
і непрофесійною.
– Останні п’ять років лісівники не мають державного фінансування, –
наголосив начальник відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ Борис
Бабеляс. – Держава залишила їх наодинці зі всіма проблемами, що виникають у
сфері лісокористування.
І в свою чергу роз’яснив присутнім, чому лісівники змушені були рубати ці дерева.
Згідно офіційної довідки міністерства надзвичайних ситуацій, в серпні
територією області «пройшов» вітролам деревини, що підтверджують і офіційні
документи.
– Постраждали насадження Ківерцівського і Цуманського лісгоспів, де
«пройшли» масові буреломи і вітролами, які в свою чергу несуть за собою підвищену
пожежну небезпеку, – наголосив лісоуправлінець. – Пошкоджені дерева є
осередками розмноження шкідників і різних хвороб. Через те, що зараз масово
всихають соснові насадження ще одного осередку листяного шкідника ми не можемо
допустити. Разом із представниками МНС і представниками національного парку «Цуманська
пуща» обстежили вітровальні і буреломні насадження і прийняли рішення терміново
забрати ці дерева, щоб не створювати загрозу розмноження шкідників і не
порушувати пожежної безпеки.
Ці рубки були погоджені і з управлінням екології, і з управлінням лісового
господарства і з працівниками національного парку «Цуманська пуща».
До цієї розмови долучився і головний лісничий ДП «Цуманське ЛГ» Роман
Колісник.
– До кожного зрізаного дерева, яке було раніше зламане вітром, в нас є
фотографії і всі відповідні дозволи на його зрізання, – мовив лісівник.
– Стоячого і сироростучого лісу ніхто не різав, а прибирали тільки поламані
вітром дерева, і не для того, щоб заробити певні кошти, а щоб деревина не
пропала, – додав Борис Бабеляс. – З одного боку можна говорити: «Хай би воно
лежало і згнило», але у випадку лісової пожежі, транспорт туди не зміг би
дістатись. Таким чином ми загубили б сотні гектарів насаджень. Хто би за це
відповідав? Лісівники відповідають як і за охорону від пожеж, так і за проведення
рубок.
Лісоуправлінець наголосив і на безпечному перебуванні у лісі, а там
буває багато людей, у тому числі й дітей.
– Ми природі не завдали ніякої шкоди, а робили все для того, щоб всі були в
безпеці, бо на території парку перебуває багато людей, – зазначив він. – І саме ці
поламані вітром дерева могли б становити небезпеку для життя і здоров’я.
Схоже, ці слова ні в кого не викликали заперечень і отримали підтримку
присутніх..
– Лісівники садять, лісівники охороняють і лісівники залишаються першими
ворогами природи, – емоційно закінчив свій виступ Борис Бабеляс. – Найлегше
кричати: «Я люблю природу» і нічого не робити. Але, щоб дійсно щось робити для
захисту, то треба працювати… – і запевнив, що зараз на території «Цуманської
пущі» ніяких рубок немає і бути не може, хоча вважає, що територія нацпарку має
бути компактнішою і становити 15-20 тисяч гектарів, де дійсно зосереджені
багатовікові насадження дубів.
Хоч і очікуваного столичним гостем скандалу не вийшло, диспут був насправді
цікавим і корисним, показав розбіжності поглядів екологів і лісівників.
– Чим буде більша відкритість у роботі обласного управління лісового та
мисливського господарства, й, зокрема, конкретних лісгоспів, тим частіше ми
зможемо уникати конфліктних ситуацій, – визнав і ведучий зустрічі Павло
Данильчук. – Насправді я хотів би, щоб нашим спільним завданням було збереження
«Цуманської Пущі» для майбутніх поколінь. Якщо ми все вирубаємо, то там
просто нічого не залишиться».
Лісівники у свою чергу підтвердили готовність до співпраці і запевнили, що
жодне лісопорушення у зоні їх відповідальності не залишиться без реагування.
Ангеліна КУШНІР,
студентка 1 курсу факультету філології
та журналістики СНУ імені Лесі Українки.