Базилік
Молоді пагони й листя у свіжому вигляді являють собою популярну пряну салатну зелень і компонент соусів, перших і других страв. На зиму зелень базиліка сушать або заморожують. Порошок із сушеного базиліка особливо гарний як пряність для м’ясного фаршу. Зелень сортів з ароматами лимона (Свіжість, Лимонні Часточки, Лимончик), м’яти (Гурман М’ятний, Оксамит) і карамелі (Мазунчик, Карамельний) застосовуються для ароматизації чаю, компоту. Також молоді пагони й листя використовуються при консервуванні та маринуванні.
Дрібнолистий базилік з компактними кущиками (Пустун, Василіск, Троль) вирощується як горщикова культура у відкритому ґрунті та кімнатних умовах.
Головний секрет успіху для базиліка полягає в тому, що посів або висадження розсади в ґрунт має проводитися, коли ґрунт і повітря прогріються до температури не нижче +15 °C.
При розсадному способі вирощування посів починають за 35-45 днів до висадження в ґрунт.
Для того щоб рослини були густішими і пишнішими, рекомендується прищипувати верхівки пагонів і регулярно видаляти всі квіткові бутони. Цей прийом дозволить збирати зелень до самого заморозку.
Також під час вегетації будуть корисні 1-2 підживлення комплексним добривом з розрахунку 15–20 г/м2. Ця рослина любить тепло і світло.
Коріандр
Свіже листя використовують як вітамінну приправу в салатах, компотах з яблук, для консервування фруктів. Зелень додають у супи, м’ясні, рибні, овочеві страви.
Плоди коріандру підмішують у хліб, кондитерські вироби, маринади, соуси, ковбаси, сири, м’ясні продукти. Вони поліпшують смак страв з гороху, квасолі, сочевиці, ними присмачують страви з капусти, буряка, моркви… і навіть яблучне пюре!
Для гарного росту й розвитку коріандру потрібна помірна кількість вологи, тепла і світла. Найкраще йому підходять окультурені родючі ґрунти.
Коріандр – скоростигла культура, його можна висівати кілька разів за сезон з кінця квітня-на початку травня. Інтервал – 2-3 тижні. Коріандр не викликає в городників особливих труднощів. Найголовніше – стежити за рівномірним зволоженням ґрунту й відсутністю кірки в проміжку від посіву до появи сходів. Для прискорення появи сходів насіння можна замочити на кілька днів у теплій воді.
Чебрець
Свіже і сухе листя чебрецю – відмінна приправа до різних страв. Використовується при готуванні маринадів, соусів, мармеладів, застосовується для ароматизації лікерів і оцту.
Чебрець – невибаглива культура. Відносно холодостійкий, засухостійкий. Рослини світлолюбні, не терплять затінення. Ґрунтам віддає перевагу середньородючим, сухим кам’янистим, з нейтральною реакцією.
На розсаду чебрець висівають у березні-квітні в легкий нейтральний ґрунт. Тому що насіння дуже дрібне, посів проводять на глибину не більше 0,5 см. Сходи з’являються через 15-20 днів; у цей час дуже важливо підтримувати ділянку чистою від бур’янів.
Занадто загущені посіви необхідно обов’язково прорідити в 1-2 прийоми, залишаючи між рослинами 10-15 см.
Чебрець практично не підданий хворобам і шкідникам, що спрощує його вирощування.