Без категорії

Про кохання – мовою жестів

У Свято-Пантелеймонівському храмі вперше у Луцьку повінчали глухонімих
молодят
. Досі такі обряди проводили тільки у Києві та Львові.

Дмитро й Олена не чують і не розмовляють. Звісно, немає ніякої дивини у
тому, що вони вирішили назавжди поєднати свої долі, як і в тому, що поклястися
у почуттях наважилися перед Богом. Особливим є те, що таїнство вінчання звершили
мовою жестів.

Посвідчив про їхню любов у біді і в горі перед Господом ієромонах Ілля
(Вишневський), якому ця відповідальна священницька місія випала лише вдруге у
житті. Молодята дуже хотіли, аби вінчав їх саме отець Ілля! І причина не в тому,
що можна вибирати священика, через якого Бог благословить у майбутнє подружнє
життя. Просто отець Ілля із благословення митрополита Волинського і Луцького
Ніфонта має окремий послух: вже понад два роки проводить місіонерську роботу у
Волинській обласній організації всеукраїнського Товариства глухих. За цей час
він багатьох навчив звертатися до Бога без слів…

Супроводжувала церемонію сурдоперекладач Наталія Сидорук, в котрої не чують
мама і тато. Молодята завдяки їй зрозуміли все сказане священиком.

І не було раніше у цьому храмі більш уважної пари…

Познайомилися молоді люди під час навчання у Володимир-Волинській
спеціалізований школі. Нині Олена вже працює у Луцьку швачкою. Вона

родом із с. Великий Обзир Камінь-Каширського р-ну. До речі, на церемонії  була значна частина її родини, де всі чують і
розмовляють. У Дмитра ж глухонімі і мама, і тато (він трагічно загинув багато
років тому). А напередодні Олена і Дмитро побували у багатьох святих місцях, де
вперше в житті змогли прийти до сповіді і причаститися.

Підготувала Світлана ДУМСЬКА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *