Без категорії

Про реформу, з котрою запізнилися на 20 літ

У п’ятницю, 5 червня, на Волині
побувала міністр Кабінету Міністрів України Ганна Онищенко. Разом із
волинськими посадовцями, представниками органів місцевого самоврядування та
журналістами говорили про хід адміністративно-територіальної реформи. Вранці
того ж дня Ганна Володимирівна мала подібну розмову з нашими сусідами –
рівненчанами. Каже: активності з боку голів райдержадміністрацій, котрі мали би
просто засипати її практичними питаннями, не відчула ні тут, ні там. Але те, що
процеси реформи в нашій області набрали чималих обертів, уже очевидно.

У
президії, окрім міністра Ганни Онищенко, – голова облдержадміністрації
Володимир Гунчик, голова облради Валентин Вітер, Луцький міський голова Микола
Романюк.

Розпочали
з приємного: почесні грамоти Кабінету Міністрів України отримали двоє волинян.
Нагородами відзначили директора Луцького педагогічного коледжу Петра Бойчука та
головного спеціаліста відділу молодіжної політики та організаційної роботи
управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Любов Яремчук.

Одразу
перейшли до обговорення реформи. Ганна Володимирівна наголосила: ці зміни в адмінустрої
нині вкрай потрібні державі. Навіть більше: Україна взагалі мала би провести таку
реформу ще два десятки літ тому, щоб зараз нормально розвиватися.


Вам як області, котра наближена до Польщі, добре відомо, що рівень життя у
їхніх містечках, селищах значно вищий, ніж у нас. Поки, на жаль. Тож ми хочемо
наблизитися до європейських умов. І перш за все – у тих же містечках і селах, –
сказала Ганна Володимирівна.

Голова
облдержадміністрації Володимир Гунчик зазначив: все це на Волині не лише
розуміють, а й давно впроваджують. Бо далеко не лише міські голови оцінили
переваги життя у найближчій до регіону європейській країні – там набиралися
досвіду сільські голови, котрі не побоялися згодом втілювати у життя різні
проекти, чим і додали до свого розвитку. Тому повноваження, які держава обіцяє
запровадити в рамках адміністративної реформи, їм потрібні, зрозумілі і дуже
бажані.  

Заступник
голови виконавчої гілки влади області Сергій Кошарук, котрий курує процес
реформи на Волині (очолює регіональну робочу групу при облдержадміністрації зі
створення проекту перспективного плану формування спроможних територіальних
громад), звітуючи, наголосив: вже є перший проект плану нових громад Волині. Їх
поки – 66. Але такий варіант карти – далеко не остаточний, адже Офіс реформ
(структура, котру створили на допомогу владі в інформаційному роз’ясненні
особливостей реформи) спільно з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації
проводить зустрічі із громадами та досі вносить пропозиції й зауваження, котрі
надходять із сіл.

Під
час зустрічі також стало відомо, що 19 червня відбудеться позачергове сесійне
засідання щодо затвердження перспективного плану на рівні області. Депутатам
уже розіслали матеріали на розгляд, зазначив Сергій Дмитрович.


Уряд обіцяє підтримку саме тим громадам, котрі об’єднаються за Методикою, тобто
так, як бачить спроможність їхнього розвитку у майбутньому держава. Але примушувати
людей ніхто не збирається: громади можуть об’єднуватися іншим способом, таке не
забороняється, проте ці громади не матимуть фінансової державної підтримки, –
розповів Сергій Кошарук.


Після реформи на місцях отримають чимало прав та повноважень. Зараз готується
закон про децентралізацію, тобто передачу реєстрації бізнесу та нерухомості. Переконана,
що для вас це надзвичайно важливо, адже ніхто, крім вас, не може знати краще,
що реально потрібно на місцях, – звернулася до представників органів місцевого
самоврядування Ганна Володимирівна.

Вже
традиційно у залі прозвучала критика суті добровільності реформи – таку позицію
зокрема висловили представники «Свободи». Мовляв, де ж виконання прийнятого
Закону «Про добровільне об’єднання громад», якщо держава тисне вимогами
Методики та фінансовим покаранням за їхнє невиконання?

Добровільність,
наголошувала міністр, у тому, що сільські ради самі вирішують, з ким їм буде
комфортно працювати і що вони з того об’єднання матимуть. Тож усі пропозиції
беруться до уваги і в проекті плану мають бути враховані. Ганна Володимирівна
також запропонувала замість критики долучатися до справи і паралельно з
експертами Офісу реформ та іншими громадськими активістами їхати до людей і
пояснювати, навіщо їм ця реформа та майбутні повноваження і що вони в
результаті отримають.


Усі мають зрозуміти: у громаді, котра справді здатна самостійно себе
забезпечити, рівень життя буде значно вищим. Тому тим, хто зараз не
дослухається, потім буде соромно в першу чергу перед своїми виборцями за те, що
вони вчасно не спрацювали. А це дійсно буде відчутно, – запевнила міністр.

Головне,
що Волинь сьогодні – на стадії активної роботи. Є бачення з місць, хоча воно й не
завжди відповідає запропонованій Методиці. Є сильні громади, котрі доводить
своє право стати адмінцентрами, в результаті чого утворюється подрібнення.
Сергій Кошарук також повідомив, що поки немає ініціативи з боку міст обласного
значення. І в той час села, які навколо, не хочуть об’єднуватися з містом, а
домовляються між собою.

Микола
Романюк, котрий одним із перших на Волині став вивчати питання адмінреформи,
розповів про те, що побачив у Норвегії, де нещодавно був у рамках робочого
візиту. За його словами, реформа там триває досі, але завдяки її впровадженню
свого часу там досягли дуже високого рівня життя.

Щодо
того, якою буде ситуація із районами та областями, Ганна Онищенко
прокоментувала коротко: це не взаємовиключні, а паралельні речі. Але зараз на
це запитання відповісти однозначно складно.

Сергій
Кошарук навів цікавий факт: під час неодноразового спілкування із польськими
колегами доводилося чути, що так вони позбулися корупції, котра майже
унеможливилася на місцях.

Із
зали також звучали запитання про те, чому Україна вигадує свій велосипед, а не
просто використовує польський досвід. Ганна Онищенко пояснила:


Не можна механічно підходити до такої справи, так закони не спрацьовують. Ми
можемо обмінюватися досвідом, щось запозичити, але в наших реаліях вирішувати
питання чужим способом неможливо.


Головне – інформаційне роз’яснення. У нас нині шанс. Якщо ми його не
використаємо, то хтозна, чи випаде він іще, – запевнив Микола Романюк і навів
переконливі фінансові аргументи на користь реформи.

Мовляв,
місто вже відчуло переваги децентралізації. У результаті реформування
бюджетного законодавства значних змін зазнали місцеві податки і збори. Це – єдиний
податок, плата за землю, податок на житлову та нежитлову нерухомість,
транспортний збір. На цей час податки становлять 25% від усього обсягу доходів
бюджету міста, тоді як попередніми роками вони займали не більше 12%
надходжень.

Вагомим
джерелом доходів, за словами Луцького міського голови, став акцизний податок із
реалізації уроздріб підакцизних товарів. Його ставка – 5% від вартості проданої
продукції. Крім того, місцеві бюджети отримують освітню і медичну субвенції, що
дало можливість вивільнити частину коштів і спрямувати їх на інші цілі.

Власне
бачення децентралізації вислови також Нововолинський міський голова Віктор
Сапожніков та голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак.

Зачепили,
звісно, і тему майбутніх виборів, наближення котрих у нашій області вже
відчувається постійно і всюди.

За
якими правилами вони відбуватимуться, столична гостя не відповіла. Мовляв,
зараз це поки не на часі, хоча у Верховній Раді, звісно, вирішують питання. Але
головне нині: кого і в яких громадах обиратимуть. І тут, наголосила міністр,
усе залежить від тих, хто працює на місцях.

Світлана
ДУМСЬКА.

Фото
автора.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *